Тернопіль

Сила в правді

Тернопільщина потрапила до трійки лідерів за інвестиціями

в Економічна правда

Тернопільщина, за результатами аналізу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у 2017 році увійшла до трійки лідерів за залученням капітальних інвестицій.

Міністерство досліджувало економічний розвиток у розрізі регіонів України за січень-листопад 2017 року.

Тернопільщина, за результатами аналізу, увійшла до трійки областей із найбільшим залучення капітальних інвестицій. У відсотковому відношенні за 9 місяців 2017 року спостерігався приріст на 49,9% , тож регіону дісталося почесне друге місце.

Перше місце в Запорізької (52%), а третє — в Закарпатської (36,5%) областей. До трійки аутсайдерів за інвестиціями потрапили Київська, Луганська та Харківська області.

Детальніше – в інфографіці:

Цьогорічний інвестиційний форум на Тернопільщині скоротили на день

в Економічна правда

Міжнародний інвестиційний форум “Тернопільщина Invest – 2018″ відбудеться в області 24-25 травня 2018 року. На відміну від минулорічного, триватиме не три, а лише два дні. Розпорядження про це підписав голова Тернопільської ОДА Степан Барна. 

Форум відбуватиметься за участю керівництва держави, уряду та центральних органів виконавчої влади України, обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування України, іноземних дипломатичних установ та міжнародних організацій, акредитованих в Україні, регіонів країн-артнерів і потенційних партнерів міжрегіонального співробітництва області та представників бізнесу.

Цю подію вважають найперспективнішою для економіки краю, адже вона дозволяє максимально репрезентувати потенціал Тернопільщини як позитивного регіону для капіталовкладень. Торік участь у Форумі брали  представники понад двадцяти пяти країн, серед них понад – три десятки дипломатів, в числі яких вісім Надзвичайних та Повноважних Послів, Генеральні та почесні консули іноземних держав в Україні. 

Організаторами дійства, що вже традиційно відбувається в травні,  виступають Тернопільські обласна державна адміністрація та міська рада.

Потенційні учасники Форуму-2018 уже можуть реєструватися на його офіційному сайті.

«Хитра» арифметика, або Чому кожен тернополянин щомісяця непомітно віддає третину зарплатні на податки (відео)

в Економічна правда

За те, щоб чиновники добре почувалися у своїх кріслах, мали чим розпоряджатися кожен із нас віддає третину своєї зарплати. Навіть найменшої.

У цьому переконалися журналісти програми «ТСН» і були приголомшені  тим, як непомітно держава «виціджує» наші кревні через податки

Так, за рік українець, який отримує середню зарплату в 7351 гривню, сплачує близько 70 000 грн. податків. За все, що українці кладуть собі в кошик у магазині – від буханця хліба до холодильника – вони платять не тільки продавцю, а ще й державі. За утримання чиновників, прокурорів, депутатів і президентів громадянин України віддає щороку щонайменше іномарку. Інакше як податковим грабунком це й не назвеш.

Детальніше про це – у сюжеті «ТСН»:

На харчові підприємства Тернопільщини чекають масштабні перевірки

в Економічна правда

Підприємствам Тернопілля, які займаються виробництвом харчової продукції з 1 квітня буде непереливки. Набуває чинності Закон України «Прo дeржaвній контроль», що здiйснюється з мeтoю пeрeвiрки вiдпoвiднoстi зaкoнoдaвствa прo бeзпeчнiсть тa якiсть хaрчoвіх прoдуктiв i кoрмiв, здoрoв’я тa блaгoпoлуччя тварин.

Відтак,документ, фактично, знімає мораторій на перевірки харчових підприємств. Більше того, окремі види продукції будуть піддаватися ще більш ретельному контролю.

За словами законотворців, основним нововведенням є те, що з квітня будь-яка перевірка буде проходити раптово. Та навіть про планові візити нікого попереджати не будуть.

Втім, є одне «але». Є винятки. Під дію закону не попадатимуть підприємства, які проходять перевірки на ХАССП (Hazard Analysis and Critical Control Points – оцінка і контроль потенційних небезпечних чинників (біологічних, хімічних, фізичних), що виникають в процесі виробництва продукції), необхідної для експорту продуктів.

Упродовж 2018-го в Україні постійно дорожчатиме соціальний хліб

в Економічна правда

Вартість соціального – найдешевшого – хліба в Україні  постійно зростатиме впродовж 2018 року.

В Українській асоціації постачальників торговельних мереж це обгрунтовують тим, що підвищення мінімальної заробітної плати на 16% і девальвація гривні в грудні на 3% викличе зростання ціни на такий хліб в січні -лютому на 10%. Таким чином, на початок березня кілограм білого і чорного хліба вартуватиме понад 14 гривень.

На сьогоднішній день середня вартість соціального хліба становить 13 гривень за кілограм.

Ціни на житньо-пшеничний хліб в Україні з вересня 2016 року по вересень 2017 року зросли на 20,9%.

У бюджет Тернопілля на 2017-ий рік внесено деякі зміни

в Економічна правда/Новини

В Тернопільській обласній раді триває сесійне засідання. Так, враховуючи пропозиції постійної комісії з питань бюджету, обласні обранці підтримали запропоновані зміни до бюджету ще на цей рік.

Зокрема, за рахунок перевиконання доходної частини загального фонду обласного бюджету запропонували надати додаткову дотацію місцевим бюджетам області в сумі 9 мільйонів 850,7 тисяч гривень. Кошти підуть на забезпечення захищених видатків місцевих тощо.

 

В ході сесії було » прийнято ряд програм. Серед них: щодо міжнародного співробітництва Тернопільської області на 2018-2020 роки, співпраці із закордонними українцями на період до 2020 року, про кредитування молодіжного житлового будівництва в Тернопільській області на 2018 – 2022 роки.

Крім того, депутати обласної ради затвердили угоду про передачу міжбюджетного трансферту між Тернопільською обласною радою та Чортківською міською радою на 2017 рік, про статутний капітал комунального підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Сервіс Тернопілля».

НБУ ліквідував «Родовід Банк»

в Економічна правда

Національний банк України відкликав банківську ліцензію й ліквідовує «Родовід Банк». Про це повідомила прес-служба НБУ. Процедура ліквідації триватиме до 19 грудня 2019 року включно.

Регулятор визнав «Родовід Банк» неплатоспроможним ще 25 лютого минулого року, наступного дня в банку ввели тимчасову  адміністрацію.

«Родовід Банк» працював на ринку України з 1990 року, його зараховували до групи потужних. Після фінансової кризи 2008 року банк капіталізувала держава в 2009-2011, а з 2011 року він працював у статусі санаційного.

У Тернополі регіональне відділення банку розміщене на вул. Б.Хмельницького, 23.

 

 

У четвер Нацбанк може очолити уродженець Тернопільщини

в Економічна правда

Єдиними претендентом на посаду глави Нацбанку наразі є Яків Смолій, який з травня 2017 року, після відставки Валерії Гонтаревої, виконує обов’язки очільника НБУ.

Про це 19 грудня телеканалу «112 Україна» у кулуарах парламенту повідомив народний депутат від БПП, представник уряду у ВР Вадим Денисенко. За його словами, Верховна Рада може обрати голову НБУ вже цього четверга.

Раніше представник президента в парламенті Ірина Луценко повідомила, що Порошенко планує внести до Ради подання на призначення голови НБУ 21 грудня.

Згідно з законом «Про Національний банк України», голову Нацбанку призначають на 7-річний термін.

Яків Смолій у 2014-2016 був заступником, а в 2016-2017 роках – першим заступником голови НБУ. Народився він 1 лютого 1961 року в селі Вербовець Ланівецького району на Тернопільщині. Закінчив Львівський національний університет за спеціальністю «Прикладна математика», є кандидатом економічних наук.

До слова, головний банк країни у лютому-червні 2014 року вже очолював наш земляк зі Зборівщини Степан Кубів.

Три тернопільські підприємства ФДМУ планує продати у 2018 році

в Економічна правда

Три великі тернопільські підприємства увійшли до переліку з майже ста об’єктів, які підлягають приватизації у 2018 році. Його нещодавно затвердив Фонд державного майна України.

За інформацією прес-служби відомства, це – ВАТ “Тернопільобленерго” (державна частка – 50,999%), ПАТ “Тернопільський радіозавод “Оріон” (державна частка – 96,129%) і ВАТ “Тернопільське об`єднання “Текстерно” (державна частка – 25%).   При цьому обленерго готуватиме до продажу апарат  ФДМУ, а «Оріон» і «Текстерно» – регіональне відділення ФДМУ в області.

За словами керівника ФДМУ Віталія Трубарова, 2018-й має стати роком великої приватизації, до держбюджету планують перерахувати 22,5 мільярди гривень.

Як голосували тернопільські нардепи за держбюджет-2018?

в Економічна правда/Політична правда

Пізно ввечері 7 грудня Верховна Рада 273 голосами затвердила в цілому законопроект про державний бюджет на 2018 рік. Головний фінансовий документ держави затверджували непросто. Тернопільські нардепи також не були одностайні під час цього процесу.

У своїх думках народні обранці від Тернопільщини розділились у співвідношенні 4 до 3. Так, свої голоси «за» віддали: Тарас Юрик, Олег Барна, Ігор Побер та Роман Заставний. А от Михайло Головко, Тарас Пастух та Микола Люшняк проголосували «проти» даного законопроекту.

Тим не менше, законопроект про держбюджет прийнято. Що він нам несе?

Документ передбачає підвищення мінімальної зарплати з 1 січня до 3723 гривень. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць буде встановлений у розмірі 1700 гривень з 1 січня 2018 року, з 1 липня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1853 гривні.

У проекті держбюджету закладено прогноз зростання ВВП у 2018 році на рівні 3% при інфляції 9% і курс гривні 29,3 гривні за долар у 2018 році.

На соціальні видатки в проекті бюджету заплановано 141,37 млрд гривень. З них 71 мільярдів – на субсидії, 59,872 мільярда на пільги малозабезпеченим сім’ям, а 2,7 млрд на закупівлю домогосподарствами твердого палива.

Видатки на оборону уряд планує також збільшити до 5% ВВП, що становить 165,3 млрд гривень.
Ресурси місцевих бюджетів збільшаться на 15,1% – до 556,1 млрд гривень. Місцеві доходи мають бути збільшені до 253,1 млрд, на 22,3%.

На освіту бюджет-2018 передбачає виділення 217,5 млрд гривень. На охорону здоров’я – 112,5 млрд гривень.
46,7 млрд гривень буде виділено на ремонт доріг (з них 32,6 млрд гривень – бюджет Державного дорожнього фонду).

У Тернополі депутат показав, наскільки прозоро фінансують садочки та школи

в Економічна правда/Новини/Правда про чиновників

Депутат Тернопільської міської ради Назар Зелінка на своїй сторінці у фейсбук опублікував аналіз фінансування усіх закладів освіти Тернополя за останніх сім років. Депутат посортував дані у три інфографіки, де чітко видно кому коли і скільки виділили з міського бюджету на утримання.

Приміром, серед улюблених закладів міської ради садочок №2. За 7 останніх років заклад отримав рекордну суму – більше 4 ! мільйонів гривень. Обділили у фінансуванні ДНЗ№18, закладу перепало трохи більше 90 тисяч гривень. При чому йдеться про фінансування за той же самий період – 7 років.

Щодо шкіл, коледжів та ліцеїв то тут також є рекордсмен. Найбільше за останніх сім років отримав, правда не школа, а коледж імені В. Чорновола, яким керує не менш скандальний ректор Марія Баб’юк – майже 5 мільйонів гривень. Найменше виділили з міського бюджету педагогічному ліцею – всього 37 тисяч гривень.

Щодо фінансування інших закладів освіти, то тут міська рада розщедрилася на станцію юних техніків – 2 мільйони 446 тисяч гривень. Найменше перепало вечірній школі – 27 тисяч 300 гривень.

Більше про фінансування усіх закладів освіти можна побачити за посиланням.

Степан Барна: “У селах на Тернопільщині є чим гордитися”

в Економічна правда/Новини

– Ні для кого не буде новиною, якщо я скажу, що раніше якісь якісні зміни відбувалися хіба що в містах і містечках Тернопільської області, а сьогодні ми маємо безліч прикладів того, як у маленьких селах реалізовуються різного масштабу проекти, що говорить про те, що села відроджуються і нам є чим гордитися, – зауважив вітаючи колег зі святом Дня місцевого самоврядування голова Тернопільської ОДА Степан Барна.

За словами Степана Степановича, найкраще про це говорить не що інше, як субвенція на розвиток інфраструктури територіальних громад. Держава надає підтримку об’єднаним територіальним громадам, зокрема у питаннях відновлення та розбудови інфраструктури їхніх територій. Так, для 36-ти об’єднаних територіальних громад Тернопільської області  у державному бюджеті на 2017 рік передбачено 115491,2 тисяч гривень субвенції на розвиток інфраструктури, у тому числі за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (38497,3 тисяч гривень) та за рахунок спеціального фонду державного бюджету (76993,9 тисяч гривень).

З метою ефективного використання коштів, обласною державною адміністрацією підготовлено та надано позитивні висновки по 177 проектних заявках, які відповідають напрямкам використання субвенції, на проекти вартістю 128,949 млн гривень, з яких 114,240 млн гривень кошти субвенції, що складає 98,92 % від загальнообласного обсягу.

– За оперативною інформацією, комісією при Мінрегіоні розглянуто та погоджено можливість реалізації 174 проектів вартістю 128,496 млн гривень, у тому числі 113,950 млн гривень за рахунок субвенції, що складає 98,66 % від загального обсягу. Відповідно до календарного плану на казначейські рахунки надійшли субвенційні кошти в обсязі 102,653 млн гривень (88,8%), з яких освоєно 48,209 млн гривень, або 41,74 %, – каже обласний очільник.

Зокрема, із 174 проектів, які планується реалізувати в поточному році об’єднаними територіальними громадами, 118 – об’єкти будівництва, реконструкції та капітальні ремонти будівель і споруд, 31 – ремонти вулиць, доріг, тротуарів та об’єкти благоустрою, 18 – закупівля техніки та обладнання для комунальних підприємств, 4 – розроблення проектної документації. Загальний обсяг виконаних робіт по об’єктах будівництва складає понад 60 %.

Скільки тернополяни заплатять за опалення в листопаді?

в Економічна правда

Скоро тернополяни отримають нові платіжки з нарахуваннями нової вартості послуг централізованого опалення. Які суми ми там побачимо?

Звичайно ж, все залежить від квадратних метрів вашого помешкання і наявності субсидій.

Як повідомляють в КП “Тернопільміськтеплокомуненерго”, їхні фахівці проводять нарахування плати за послуги з централізованого опалення з врахуванням температури зовнішнього повітря на основі офіційних даних Гідрометеоцентру. Отож, середня фактична температура зовнішнього повітря в листопаді становила 3,053°C. Розрахункова плата за 1 кв.м. опалювальної площі в листопаді 2017 складає 24,6585 гривень.

Зазначається, що споживачам, яким призначено субсидію, для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення необхідно щомісяця сплачувати обов’язкову частку плати визначену Управлінням соціальної політики.

Є сумнів, що кількість іномарок з ЄС на Тернопільщині залежатиме від мита

в Економічна правда

З 1 січня 2018 року в Україні знизиться мито на авто, які ввозяться з ЄС. Це передбачено Угодою про асоціацію. Експерти та нардепи називають це зниження символічним, адже на загальну вартість розмитнення та на кінцеву ціну на авто воно майже не вплине, пише “Європейська правда”.

Згідно з угодою про зону вільної торгівлі України та ЄС, ставки повинні повністю “обнулитися” після закінчення 7-річного перехідного періоду. Винятком є автомобілі з об’ємом двигуна понад 1000 кубічних сантиметрів, але не більше 1500″кубів” – на ці авто перехідний період встановлено на рівні 10 років.

У вересні Мінекономіки опублікувало таблицю, яка регламентує рівень ставок ввізного мита України, тобто розмитнення автомобілів. Варто одразу зазначити, що у 2018 році ставки ввізного мита для нових легкових автомобілів походженням з країн Євросоюзу знизяться несуттєво і на вартість розмитнення майже не вплинуть. Якщо взяти, як приклад, бензинові авто, то ситуація наступного року виглядатиме наступним чином:

Для авто з робочим об’ємом не більше 1000 см3 треба буде заплатити 6,3% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%).

З об’ємом понад 1000 см3, але не більш як 1500 см3 – 7,3% від митної вартості (поточного року – 8,2%).

З робочим об’ємом понад 1500 см3, але не більше 2 200 см3 – 5% від митної вартості (було 7,5%).

З об’ємом більше 2 200 см3, але не більше 3000 см3 – 5% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%).

На авто об’ємом понад 3 літри жодних змін не відбудеться. Як було 5%, так і залишиться.

При цьому це стосується всіх авто, а не тільки тих, що імпортуються з ЄС. Якщо відходити від цифр, то зниження мита на вказаний відсоток не матиме великого впливу на вартість розмитнення авто, оскільки, крім мита, необхідно ще сплатити акциз, ПДВ та збір у Пенсійний фонд. Саме останні платежі, а не мита, мають значний вплив на кінцеву вартість розмитнення авто.

Якщо брати, як приклад, нове авто вартістю 10 тисяч доларів з об’ємом двигуна 1,6 л, то при розмитненні доведеться заплатити 2 тисячі доларів ПДВ, близько 500 доларів акцизу та 500 доларів мита. Крім цього, залежно від вартості авто, треба ще сплатити від 3 до 5% пенсійного збору.

“Зниження урядом ставок ввізного мита на авто в 2018 році передбачене в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС. Тобто знижені ставки ввізного мита будуть застосовуватися лише для автомобілів походженням з країн Євросоюзу”, – розповідає народний депутат Роберт Горват. За його словами, зниження мита несуттєво вплине на загальну вартість розмитнення та на кінцеву ціну, адже крім мита необхідно сплатити й інші податки.

Погоджується з цим і генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. “Суттєво це ситуацію не змінює. Якби цього зниження не відбувалося, то можна було б сказати, що авто могли навіть трохи подорожчати. Бо щороку на авто в ЄС і в усьому світі вводяться нові вимоги з безпеки, питань екології та вони, за великим рахунком, дорожчають, – каже Назаренко.  – І від того, що знижується мито, звичайно, авто не подешевшають. Це призведе до певної компенсації, ось і все. Взагалі Угода про зону вільної торгівлі України і ЄС передбачає, що торгівля повинна бути вільною – тобто без мит. Так відбувається в усьому світі. Тому, на мою думку, або угода має називатися інакше, або мита треба скасувати відразу і повністю, а не встановлювати перехідні періоди як це робиться у нас”.

Боржникам Тернопільщини буде несолодко – Порошенко узаконив пеню за комунпослуги

в Економічна правда
Петро Порошенко підписав закон “Про житлово-комунальні послуги”, нову редакцію якого Верховна Рада ухвалила 9 листопада. Про це повідомляє сайт Президента.
“Реалізація положень закону сприятиме демонополізації та дерегуляції у сфері житлово-комунальних послуг, підвищенню їх якості, забезпеченню можливості контролю за їх наданням, оновленню житлового фонду та підвищенню ефективності його управлінням”, – зазначено в повідомленні.

Документ визначає перелік житлово-комунальних послуг, загальні вимоги щодо надання таких послуг та організаційні засади їх комерційного обліку, порядок оплати за їх надання та застосування соціальних нормативів, порядок і особливості укладання, зміни та припинення договорів суб’єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Закон, зокрема, передбачає право споживача платити за ЖКП менше, якщо постачальники надають послуги поганої якості, надають їх у неповному обсязі або зовсім не надають. Окрім того, споживачі матимуть право не платити за ЖКП, якщо вони відсутні у приміщенні понад 30 календарних днів.

Також закон встановлює порядок укладення договорів про водопостачання, поводження з відходами, газ, електрику тощо.

Водночас новий законопроект передбачає пеню в розмірі 0,01% за кожен прострочений день оплати, проте при заборгованості з зарплати, пенсії чи соцвиплатах пеня не нараховуватиметься.

Scroll Up