Тернопіль

Сила в правді

Тернопільщина встановила агрорекорд України (інфографіка)

в Аграрна правда

Впродовж минулого року рекорди у сфері сільського господарства побили відразу декілька областей. Серед них і Тернопільщина.

Про це у своїй інфографіці, яку публікують щорічно, повідомляє видання «Слово і Діло».

Зокрема, у Тернопільській області в 2017-му було зафіксовано найбільший показник зростання індексу сільгосппродукції. На цілих 7,5%, що, як відзначають експерти, доволі непогано.

Щодо інших рекордів, то, для прикладу, на Волині торік посівна площа під урожай вівса склала максимальною для України — 38,5 тис. га, в Черкаській області було вирощено найбільше сільськогосподарських тварин у живій масі.

Щодо інших регіонів, то за ними першість у інших сферах. Так, в Донецькій області — найвища середня зарплата в регіонах. Вона складає 8 тисяч 133 гривні. Рівненська область стала єдиною, де відзначений приріст населення. А Одеська область має найкращі  показники обсягу експортованих послуг за кордон, якщо бути точними, то на $561,2 млн.

Детальніше про це дивіться в інфографіці:

Арештовану НАБУ техніку спробували викрасти на Тернопільщині (фото, відео)

в Аграрна правда

Вночі, 17 січня небайдужі активісти помітили, як один із тракторів, який належить агрохолдингу “Мрія” переганяє причіп фірми “Bergmann”. Як з’ясувалося  – це один із зернонавантажувачів, які ще на початку осені 2017 року були арештовані детективами НАБУ. Як трапилося так, що арештована техніка вільно роз’їжджає дорогами Тернопільщини без дозволу працівників НАБУ та хто понесе відповідальність за це — подробиці у матеріалі.

Більше 100 одиниць сільськогосподарської техніки було арештовано детективами НАБУ у селі Писарівка під Вінницею. Правоохоронці Національного антикорупційного бюро України конфіскували техніку на підставі ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва. За протоколом, який склав детектив НАБУ Легін Андрій Васильович, техніка передається на відповідальне зберігання визначеній особі. Особисто відповідати за більше ніж 100 одиниць дорогого обладнання взявся такий собі представник ТОВ “Мрія Лізинг” Микола Галушка.

Але правоохоронці не врахували те, що пан Микола є зацікавленою стороною. Він працював і ще досі працює в агрохолдингу “Мрія” під керівництвом генерального менеджера Саймона Чернявського. З яким помислом зробили це детективи НАБУ і чому перед тим, як передавати технінку цьому чоловіку на зберігання не перевірили його причетність до агрохолдингу “Мрія” — нам не відомо.

Один з арештованих зернонавантажувачів працівники агрохолдингу “Мрії” намагалися незаконно перевезти до Хоросткова. Хоча згідно протоколу вилучення, які підписали детективи НАБУ уся техніка мала б розміщуватися на 4-ох визначених територіях  — дві у Тернопільській області, а саме у Козові і в селі Великі Бірки, ще по одній в Хмельницькій та Чернівецькій області.  Але аж ніяк у Хоросткові чи деінде. І тим більше, арештовану техніку не мали права перевозити з одного місця в інше. Підтверджуючі документи надали нашій редакції представники власника території, на якій проводили обшуки детективи НАБУ.

На місце події активісти одразу викликали поліцію, аби правоохоронці задокументували порушення. Поліцейські встановили, що зернонавантажувач “Bergmann” з відповідним серійним номером дійсно є у переліку конфіскованої детективами НАБУ  техніки.

Пояснити звідки причіп взявся вночі на дорозі, представники агрохолдингу так і не спромоглися. А навпаки, виправдовувалися, що не знають — чия ця техніка.

Врешті, полісмени конфіскували причіп і загнали його на штрафмайданчик в Гусятинському відділ поліції.

Проте історія з арештованою технікою не завершилася. Як з’ясувалося, ще 6 таких причіпів та кілька жаток стоять у селі Доброводи Монастириського району.

Усе це майно є арештоване детективами НАБУ та передане знову ж таки на відповідальне зберігання Миколі Галушці. Ця техніка теж мала б зберігатися на конкретних визначених ділянках. Проте вона чомусь перебувала на одному із АТП, яке орендує агрохолдинг “Мрія”. Більше того, як розповіли нам самі працівники цього підприємства, які охороняють територію —  і навантажувачі, і жатки постійно працювали в полях.

Поліція Монастириського відділу зафіксувала усі порушення і склала відповідний протокол. Тепер залишається відкритим питання — як техніка, яку посадові особи Національного антикорупційного бюро України передали на відповідальне зберігання змогла вільно пересуватися дорогами Тернопільщини. А за свідченнями самих же працівників “Мрії” ще й працювала у полі.  І більше того – не зберігалася в тому місці, яке передбачили у протоколі самі ж працівники НАБУ.

Якщо правоохоронці доведуть факт порушення протоколу обшуку у Вінниці, то відповідальній особі за зберігання техніки загрожує кримінал. Микола Галушка порушив норми статті 388 Кримінального кодексу України, зокрема частини 1-ої — незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації. Пану Миколі світить штраф у розмірі 176 200 гривень, або виправні роботи на строк до двох років, або ж обмеженням волі на той самий термін.  Дії детективів НАБУ у конкретно цьому випадку доводять безвідповідальність, з якою вони підійшли до справи, внесеної в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Техніка, яка, за законом, повинна була б перебувати на арештмайданчику використовувалася в полях. Чому ж її не охороняли, як належить за законом, чому детективи хоча б раз в місяць не перевіряли чи дійсно обладнання перебуває на визначених територіях?

Вочевидь проглядається певна зацікавленість правоохоронної системи, навіть і такої незалежної і “безхабарної” як НАБУ у цьому випадку.

 

Тернопільські аграрії – лідери зі страхування агропродукції в Україні

в Аграрна правда

Минулоріч в Україні було укладено 957 договорів агрострахування. Найбільший відсоток з них були підписані саме аграріями Тернопільщини.

– Зокрема, найбільшу кількість договорів страхування уклали сільгоспвиробники Тернопільської області – 98. Трохи менше – аграрії з Дніпропетровщини – 94,  – каже глава проекту IFC (WorldBank Group) «Розвиток  фінансування аграрного сектору в Європі та в Центральній Азії» Лія Сорока. – 427 від загальної кількості договорів агрострахування уклали зимовий та 530 – на весняно-літній періоди.

Втім, щодо показників застрахованої площі, то тут першість за Полтавською областю –  75,6 тис. га, за нею іде Хмельниччина – 75,3 тис. га.

– Поряд з тим, у дванадцяти областях таки сталися страхові випадки й було здійснено страхові виплати, загальна сума яких становила по 7,5 млн грн., – розповідає експерт. – Щодо страхових виплат, то найбільше коштів отримала Хмельницька область. Її показник від загального показника в Україні – 40%.

На Тернопільщині землі с/г призначення не продаватимуть та не відчужуватимуть ще як мінімум рік

в Аграрна правда/Новини

На Тернопільщині завтра вступає в силу документ, який забороняє продаж чи відчуження земель с/г призначення. Закон про продовження мораторію сьогодні підписав Президент України Петро Порошенко.

Зокрема, йдеться про Закон «Про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України», ухвалений Верховною Радою 7 грудня 2017 року. Відтак, дія мораторію продовжується до 1 січня 2019 року.

«Реалізація Закону дозволить забезпечити формування належного нормативно-правового забезпечення функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення», — повідомляють в Адміністрації Глави держави.

Нагадаємо, що мораторій вперше був введений парламентом України у січні 2001 року за ініціативи нардепа Анатолійя Матвієнка. Тоді передбачалося, що він діятиме короткостроково — до прийняття закону про обіг земель с/г призначення або відповідної норми в Земельному кодексі. У тому ж 2001 році був прийнятий Земельний кодекс.  Та про скасування мораторію у ньому не йшлося. Натомість, закон продовжив його дію до кінця 2005 року. Після цього його продовжували ще 8 разів, востаннє у 2016 році — до 1 січня 2018 року. Тепер – чергове відтермінування.

Депутати Козови підміняють собою суд

в Аграрна правда

Сьогодні у Козові відбулася сесія селищної ради. Серед інших питань на розгляд депутатів винесли питання про скасування оренди земельної ділянки для одного підприємства і передачу її у користування іншому. Йдеться про землю колишнього АТП у Козовій. Це питання вже чотири рази виносили на сесію. Проте на попередніх сесіях  депутати все таки вирішили не втручатися у конфлікт між двома фірмами – ТОВ «Рокмаром» та «Мрією». А вже цього разу – їхні думки різко змінилися. Агрохолдинг «Мрія» вже давно намагається забрати у своє користування дану земельну ділянку. Навесні цього року керівництво «Мрії» спеціально замовило професійних тітушок з рейдерської харківської компанії «Легіон». Більше півсотні хлопців спортивної зовнішності зі зброєю просто увірвалися на територію колишнього АТП та з погрозами вигнали усіх працівників «Рокмар» за межі підприємства. Про цю ситуацію ми писали раніше.

Бойовики харківського ”Оплоту” на Тернопільщині захопили АТП на замовлення агрохолдингу “Мрія”

 

Не пройшло багато часу, як ті самі харківські тітушки жорстоко побили воїна АТО з Тернопільщини.

Замовлена агрохолдингом “тітушня” з Харкова чинить розправу над тернополянами? ВІДЕО

Свідками рейдерських захоплень стала чи не уся Козова. Проте це не спинило депутатів прийняти рішення на користь тієї ж самої «Мрії», наймані «бойовики» якої півроку тероризували селище і каталися вулицями зі зброєю в руках.

Не переконали депутатів і аргументи представників ТОВ «Рокмар», що вони вчасно сплачують орендну плату за користування земельною ділянкою і затримок за виплатою не має. Єдиним аргументом на користь агрохолдингу для селищних обранців стало те, що «Мрія» начебто володіє будівлями, які розташовані на території АТП. Проте, зараз право власності на дані приміщення також активно оскаржується в суді. Адже, по суті, приміщеннями на території АТП «Мрія» заволоділа незаконно. Під час захоплення АТП в Козовій рейдери посилалися на копії незрозумілих документів, які надала їм «Мрія» – так званого витягу з державного реєстру. З’ясувалося, що в обхід судової системи комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті безпідставно і незаконно скасувала право власності, яке належало ТОВ «Рокмар» і позбавила товариство вищезгаданого АТП. Самі ж чиновники високого рангу, які входять в цю комісію пояснили таке рішення власникам ТОВ «Рокмар» – технічною помилкою. Мовляв, комп’ютери зависли і реєстр переоформився з помилками. Дивне співпадіння.? Додамо, що таким чином комісія 4 рази!!!!! скасовувала реєстрацію на право власності.

Зараз ця справа перебуває у Господарському та Адміністративному судах, а судові суперечки тягнуться від 16 червня і досі так і не вирішилися. Проте, не зважаючи на те, що саме суд вирішує за ким залишаться будівлі АТП, депутати селищної ради все таки пристали на бік «Мрії». За таке рішення проголосувало 16 обранців, а 3 – утрималося від голосування. За неофіційною інформацією, на голосуванні цього питання особисто наполіг голова Козівської райдержадмінстарції Василь Вітровий. Чи з власної ініціативи чи то за «невелику» винагороду, Василь Богданович навіть був присутній на попередній сесії селищної ради, де активно виступав за те, щоб рішення підтримали. І не дивно, адже «молодому» чиновнику так необхідні грошові вливання у будівництво власного будинку. Сім’я Вітрових раніше – декілька років тому отримала два кредити у держави. Зокрема, 10 000 грн. у Державному підприємстві Тернопільський  обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. А також 51 615 грн. у Тернопільському регіональному відділенні Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

Орендувати землю відтепер можна онлайн – без черг і контактів з чиновниками

в Аграрна правда

Нову електронну послугу з реєстрації договорів оренди земель сільськогосподарського призначення у режимі онлайн презентували 6 грудня Міністерство юстиції, Міністерство аграрної політики та продовольства, Державне агентство з питань електронного урядування та Фонд “Східна Європа”. Вона вже доступна через веб-портал «Он-лайн будинок юстиції» https://online.minjust.gov.ua.

Перший заступник Міністра юстиції Наталія Бернацька зазначила, що це дасть можливість без черг, без контакту з чиновниками і зайвих витрат часу подати заяву на реєстрацію договору оренди усього за кілька хвилин.

«Для того, щоб зареєструвати підписаний контракт, достатньо завантажити сканкопію угоди про оренду землі сільськогосподарського призначення та підписати ці дані власним електронним цифровим підписом», – додала заступниця Міністра.

Вона звернула окрему увагу на те, що під час реєстрації договору відбуватиметься онлайн обмін інформацією із базою даних Держгеокадастру, що дасть можливість перевіряти наявність відповідної земельної ділянки у базі ДЗК.

Щороку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструється понад 10 млн. заяв. До 20% з них, тобто орієнтовно 2 млн. заяв – це саме заяви на реєстрацію інших речових прав, пов’язаних з землею. Але попит на цю послугу перевищує кількість реєстрацій, що пов’язано з імплементацією наприкінці 2016 року положень так званого «антирейдерського» закону.

«Ще на стадії оформлення заявки код земельної ділянки, що вноситься, одразу перевірятиметься у Державному земельному кадастрі. То ж, якщо номер вказано невірно або така ділянка не значиться у кадастрі, подати заявку не буде можливості. Відповідно суттєво зменшиться кількість відмов у реєстрації такого договору з причини невірно поданих даних. Крім того, реєстратор автоматично отримає інформацію про власника земельної ділянки, договір на яку реєструється. Відтак подача заявки в режимі онлайн стане суттєвою економією часу та нервів усіх учасників процесу», – зазначив Голова Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженко. За його словами, найближчим часом до цієї системи буде підключено близько 20 пріоритетних державних реєстрів, що дозволить понад 98% адміністративних послуг та сервісів для громадян перевести в електронний формат.

За словами заступниці Міністра юстиції, реєстрація договорів на оренду землі захищає орендатора від ризику, що ділянку в нього можуть відібрати або передати в оренду комусь іншому вже на стадії збору врожаю.

«Таким чином ми забезпечимо зменшення ризику шахрайства при поданні заяви, яке могло б призвести до рейдерського захоплення ділянки. Електронні послуги роблять взаємодію громадянина і бізнесмена з державою прозорою та зручною», – зазначила Наталія Бернацька.

 

Землевласникам Тернопільщини Кабмін підкинув “шпаргалку”

в Аграрна правда

У разі проведення земельної реформи ціна за 1 гектар склала б 50-60 тисяч гривень. Про це в ефірі 5 каналу заявив 4 грудня Перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

За його словами, ціна на землю залежить від родючості та кліматичної зони.

Між тим, Світовий банк вважає, що Україна буде готова запустити ринок сільськогосполдарської ріллі восени наступного року.

Про це під час конференції «На шляху до відкритої та обгрунтованої земельної реформи» заявив керівник програми Світового банку по Молдові, Білорусі та Україні Фарук Хан.

За його словами, до кінця весни 2018 року Україна зможе повністю усунути всі проблеми на шляху запуску ринку ріллі, як то заповненість і оцифрованість земельного кадастру.

«Це надасть фінансові інструменти для купівлі ріллі для малих та середніх агровиробників, а також допоможе усунути всі недоліки земельного законодавства, які зроблять неможливими аграрне рейдерство», — сказав Фарук Хан.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо продовження земельного мораторію на рік.

Молоко в селян Тернопільщини купували за безцінь. Скоро й того не заплатять…

в Аграрна правда

Із 1 січня 2018 року в Україні зникне молоко другого сорту – те, яке збирали у домогосподарствах.

В аграрній області, як Тернопільська, добре знають, що за «молочними» заробітками – важка щоденна праця. Корів треба добре годувати, пасти, доглядати, щоб давали достатню кількість молока. Для багатьох селян – це можливість хоч трохи підлатати сімейний бюджет, як би прикро не було продавати переробникам молоко за безцінь, порівняно з цінами на нього в міських крамницях. Однак не кожен має можливість поїхати до Тернополя чи в найближчий райцентр, щоб самому продати молоко, сметану чи сир міщанам. І от – чергове «покращення»…

Згідно з угодою про асоціацію з ЄС, переробні підприємства більше не зможуть купувати продукт у селян, від наступного року – лише у спеціалізованих фермерських господарствах. У Європі, наголошують високоурядовці, давно діє заборона на молоко ручного доїння. Тож і в Україні на полицях магазинів має бути лише три сорти молока – екстра-класу, вищого та першого.

Вочевидь, не забариться і чергове подорожчання молочних продуктів.

Раніше в Мінагрополітики зазначали, що на ринку – близько 25% молока з домогосподарств, і саме на нього в більшості випадків скаржаться споживачі.

“Одноосібникам” радять об’єднуватися у кооперативи чи створювати сімейні ферми, змінити умови утримання тварин, придбати обладнання. Далі – шукати грантові програми, подавати проекти на виділення коштів з місцевого бюджету для створення таких об’єднань тощо.

«Отрута Мрії». Поліція знову розслідує справу потруєнних людей в Шманьківцях

в Аграрна правда

Рік тому більше півсотні людей села Шманьківці Чортківського району постраждли від недолугого господарювання «Агрохолдингу «Мрія». Серед білого дня хати і городи, які межують з орендованими полями «Мрії» покропили з літаків невідомою отрутою. Кілька днів селяни відчували нездужання. А жителю Шманківців Ігорю Грушевському стало так зле, що чоловік потрапив в реанімацію з діагнозом «отруєння невідомою хімічною речовиною». Пан Ігор тоді місяць пролежав у лікарні під крапельницями.

Окрім того, всі посіви городини та фруктові дерева від концентрату хімії, яку розприскували з літаків, просто пожовкли і всохли.

Тоді люди звернулися в поліцію та до місцевої влади, аби їм відшкодували завдані збитки. Правоохоронці разом з спеціальною комісією обходили кожну сім’ю, яка постраждала і виписували акти обстеження посівних площ.

Вияивли, що під оприскуванням соняшнику «Мрія» завдала збитки ще 36-ом приватним домогосподарствам. А також пошкодила площі ще одного фермера. Аби поскоріш зам’яти справу, менеджери «Мрії» приїхавши в село, запевнили — виплатять кожному домогосподарству втрачені кошти за урожай та відшкодують лікування. Проте в результаті, селяни отримали лише «обіцянки-цяцянки».  А справу за кілька місяців правоохоронці закрили. Обгрунтували банально — «закрити у зв’язку з відсутністю складу  кримінального порушення». Постраждалі люди обурилися, проте куди далі скаржитися не мали і гадки.

Через рік в червні 2017 року мешканці села Шманьківці звернулися до ГО «Національна агенція із захисту прав землевласників» із проханням посприяти у вирішенні даної проблеми.

Громадські активісти написали звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковській. Також відповідні звернення надіслали до Мінекології, Комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, САП, НАБУ, Генеральному прокурору Юрію Луценку, голові Тернопільській облдержадмінстарції Степану Барні, Державній екологічній інспекції у Тернопільській області та начальнику управління Нацполіції в Тернопільській області Олександру Богомолу.

Після тривалих переписок Тернопільська обласна прокуратура врешті повідомила про   відновлення кримінальго провадження. Наразі триває досудове розслідування, а працівники Чортківського райвідділу поліції проводять опитування кожного мешканця села, який постраждав від розпилювання отрутохімікатів.

Водночас зараз триває судовий процес у Чортківському районному суді по відшкодуванню моральної шкоди потерпілому Ігорю Грушевському, який місяць пролежав у лікарні через отруєння невідомою хімічною речовиною. Юристи громадської організації «Національна агенція із захисту прав землевласників» допомагають чоловіку врешті добитися справделивості і отримати кошти за збитки, завданні «Агрохолдингом «Мрія».

На Тернопіллі очікують зібрати рекордну кількість буряку

в Аграрна правда/Новини

Вже на сьогодні в області зібрали понад 880 тисяч тонн солодких буряків. І це ще не все, аграрії прогнозують цього року рекордний урожай солодких коренів.

Як пише Te News, цього року на 34 відсотки збільшили розміри посівних площ під буряк, відтак урожайність зросла на 24,5 відсотка.

Крім того, за прогнозами аграріїв, цього року в області можна чекати рекордних урожаїв не тільки буряка, а й усіх основних сільськогосподарських культур.

Побачимо, які ж ціни нас чекають на ринку на ці рекордні врожаї і буряка і картоплі і пшениці.

Тракторист з Тернопілля отримав нагороду від Президента

в Аграрна правда/Новини

Василь Кузь, тракторист орендного підприємства “Іванівське” Теребовлянського району,  нагороджений орденом “За заслуги” третього ступеня.

Як передає http://zz.te.ua, тракториста нагородили  з нагоди дня працівника сільського господарства. Крім того, нагороди отримали також – Іван Карачка  та Богдан Квятковський як заслужені працівники сільського господарства «Бучачагрохлібпром»  та товариства “Україна” відповідно.

Про це йдеться в Указі Президента України з нагоди Дня працівника сільського господарства.

На Тернопільщині аграрії завершили сіяти озимину

в Аграрна правда

Посів озимих на Тернопіллі завершися. Аграрії встигли впоратися ще до перших снігів.

– Під урожай 2018 року посіяно озимі зернові культури на площі 190 тис. га, що на 0,5% менше, ніж минулого року. Озиму пшеницю посіяно на площі 177,1 тис. га (-1,7%), озиме жито – 1,2 тис. га (як і в минулому році), озимий ячмінь – 11,7 г тис. га (- 33,8%), – говорить начальник відділу організації виробництва сільгосппродукції обласного управління агропромислового розвитку Марія Дерманська. – Щодо озимого ріпаку, то площі під урожай цієї культури скоротилися до 61,5 тис. га, що на 4,6% менше, ніж минулоріч.

За словами фахівця, цьогоріч озимі довелось сіяти пізніше через несприятливу погоду та дощі.

На Тернопіллі збільшується кількість картоплі, натомість зменшується поголів’я корів та свиней

в Аграрна правда/Економічна правда/Новини

Нещодавно,  Головне управління статистики у Тернопільській області підбило підсумки діяльності усіх сфер сільського господарства області за цей рік.

З приємного – зарплата зросла, кількість засіяних площ збільшується, врожаї цього року багатші, порівняно з минулим роком, натомість в області, зокрема у селян зменшується кількість свиней та корів. Крім того на Тернопіллі зменшилась кількість виробництва яєць.

Як передає http://teren.in.ua, у цьому році  урожайність усіх культур  значно вища за минулий рік. Так 1 гектара  в середньому зібрали 73,9 центнерів кукурудзи, 56,7 центнерів пшениці та 52,2 центнери  ячменю.

Рекорди б‘є і цьогорічний урожай картоплі –  989,3 тисяч тонн.

Натомість як ми уже зазначали вище, селяни все менше хочуть тримати корів та свиней, що не стосується великих агропромислових фірм.

Відтак на Тернопіллі сьогодні є 94,5 тисяч корів, 407,4 тисяч свиней та 5,4 мільйона домашньої  птиці. У господарствах населення спостерігається скорочення всіх видів сільськогосподарських тварин. Натомість агроформування в порівнянні з 1 листопада 2016р. наростили кількість усіх видів худоби та птиці, крім свиней.

Крім того цього року на Тернопіллі виготовлено 57,1 тисяч тонн  м’яса,  399,6 тисяч тонн молока та  422,5 мільйона штук  яєць. У порівнянні з минулим роком , на Тернопіллі  зросло виробництво м’яса на 1,2 відсотка, молока – на 0,5 відсотка, проте скоротились обсяги виробництва яєць на 11,0 відсотків.

Скільки платять тернопільські фермери найманим працівникам?!

в Аграрна правда/Економічна правда/Новини

На Тернопіллі досить багато сільськогосподарських підприємств, де працює значна частина  населення області. Як розповіли в головному управлінні статистики , на сьогодні у сільському господарстві зайнято майже 11 тисяч осіб.

І, на сьогодні, зарплата таких працівників на Тернопіллі,  в середньому становить 6398 гривень, а це на секундочку, у в два рази більше, ніж мінімальна заробітна плата по Україні.

В порівнянні з минулим роком, зарплата тих, хто працює в полі зросла на 45,8 відсотка  передає http://business-companion.te.ua.

На Тернопілля закуплять сучасне обладнання для заморозки ягід

в Аграрна правда/Економічна правда/Новини

У 2018 році компанія AgroGeneration планує придбати сучасне обладнання для заморозки ягід на загальну суму близько 300 тисяч гривень.

Як повідомляє http://www.proagro.com.ua, 100 тисяч гривень для розвитку ягідного кооперативу планують  виділити з держбюджету. Сьогодні районна адміністрація готує усі необхідні документи для реєстрації юридичної особи.

За словами Віктора Бикова, керівника західного кластера компанії, обладнання планують закупити за власні кошти і бути співзасновником  у ягідному кооперативі на Тернопіллі.

До слова, компанія AgroGeneration працює на ринку уже 10 років.

Scroll Up