Сила в правді

Архів за день

Травень 15, 2017

Тернопільського чиновника кинуть за грати через нерухомість

в Новини

Два роки в’язниці загрожує чиновнику з Тернополя, котрий подав невірні дані у своїй електронній декларації.

Про це повідомляє прес-служба прокуратури області.

За інформацією відомства, посадовець вказав не всю нерухомість, якою володіє.

Стосовно нього розпочато кримінальне провадження.

На Тернопільщині сусідські сварки за межу завершилися стріляниною. ФОТО

в Новини

З вогнепальним пораненням дробом до реанімаційного відділення Шумської центральної районної лікарні потрапила 37-річна жителька села Сураж. Так закінчилися п’яні розбірки між сусідами, що ніяк не можуть провести межу між своїми господарствами.

Зі слів односельчан, потерпіла прибула до їхнього населеного пункту з Житомирщини близько двох років тому. Такому сусідству люди не дуже зраділи, бо молодиця виявилася такою ж, як і її співжитель, в котрого замешкала, – любителькою алкоголю.

Співмешканці, як розповідають люди, постійно конфліктували з 59-річним сусідом, бо ніяк не могли визначитися, де має проходити межа між їхніми садибами.

Що одна сторона конфлікту, що інша – гостра на слово і пристрасна до спиртного. В день, коли сварка дійшла до апогею, п’яними були всі. Спочатку сварилися, викрикували образи, а тоді 59-річний сусід зі словами «я вас постріляю», кинувся до хати і вийшов на поріг уже з мисливською рушницею. Стріляв прицільно з відстані двадцяти метрів.

– 37-річна жінка отримала поранення обличчя, шиї, грудей та рук. У неї вибите око. На даний час перебуває у реанімації, – розповіла заступник начальника Шумського відділення поліції Інна Могила. – Підозрюваного затримано в порядку статті 208 КПК. Йому інкримінують замах на вбивство. Розслідування триває.

У Тернополі влаштували свято до Дня сім’ї. ФОТО

в Новини

Іграми, частуванням, виставкою мистецьких робіт багатодітних сімей відзначили у Тернополі Міжнародний день сім’ї. Участь у заході взяли близько шістдесят дітей із багатодітних сімей міста та їхні матері.

Тернополянка Наталія Медвідь подарувала життя шістьом дітям. Жінка зізналася, що мати таку велику родину зовсім не складно, якщо є підтримка від чоловіка.

– Двоє моїх дітей уже одружені, зростає двоє внуків, – розповіла багата на дітей матуся. – Ніколи не думала, що матиму таке велике потомство, але дуже-дуже люблю малечу. Насправді, піклуватися про велику сім’ю не складно, коли є підтримка, передусім, від чоловіка. Навчені допомагати один одному в нас і діти. Приміром, старша донечка Богданка допомагає у навчанні меншим. У великій сім’ї зростають дружні, не скупі діти, які ставляться до старших з повагою.

Крім того, як дбати про своїх дітей, Наталя Медвідь знаходить час і сили допомагати дітям-інвалідам Тернополя.

– Спочатку чоловік хотів щонайменше 4 діток – три хлопчики і дівчинку, а вийшло аж семеро хлопців і дві дівчини (усміхається – ред.), – розповіла про свою велику сім’ю голова громадської організації «Велика родина», мати-героїня Наталія Задойона. – Найстаршому – 20 років, на жаль, він хворіє дитячим церебральним паралічем, відстає у психічному і фізичному розвитку. Найменшій донечці у червні виповниться три роки.

Про враження від участі в заході до Дня сім’ї ми запитали у 8-річної Насті Корольської: «Мені дуже подобається тут, ми цікаво гралися, їли смачні бургери. Моя сім’я дуже весела і гарна, кожен має свої обов’язки. У мене один братик і дві сестрички. Хотілося б мати ще одну сестричку. Коли виросту, мрію стати лікарем».

З Донецька у Тернопіль 2015 року переїхала багатодітна сім’я Олени Тінякової. «У мене четверо дітей, – розповіла багатодітна мама. – Найстаршому сину 23 роки, є ще 14-річний син, дівчаткам по 12 і 10 років. До того, поки вийшла заміж, з нами жила моя племінниця. Тобто узагалі 5 дітей виховували. Мабуть, якби всі діти народилися одразу, було б важко, а так – зовсім ні. Інколи мама з однією дитиною почувається втомленою, як багатодітна. Натомість є жінки, які можуть дати раду 10 і більше дітям. Ми приїхали в Тернопіль з Донецька. Дуже подобається тут, діти просять не переїжджати звідси, оскільки ми вже 6 разів змінювали місце проживання. Тут живемо з грудня 2015-го. Вперше беру участь у такому заході, мені і донечкам дуже сподобалося. Так приємно відпочити від буднів, де у багатодітних мам чимало клопотів. Дякую організаторам за чудове свято».

Захід відбувся за сприяння сім’ї ресторанів «Файного міста».

Як зазначила голова благодійного фонду «Діти Тернополя» Оксана Заставна, День сім’ї – важливе свято для кожної родини. «Сьогодні ми вирішили зробити свято для діток з багатодітних, малозабезпечених сімей, – сказала Оксана Петрівна. – Нехай це залишиться у їхній пам’яті приємним, теплим спогадом зі смачним сюрпризом».

У Всесвітній День вишиванки в Тернополі планують провести патріотичний флешмоб

в Новини

18-го травня – Всесвітній День вишиванки. У Тернополі з цієї нагоди відбудеться ряд патріотичних акцій. Долучитися до святкування цього дня пропонують кожному. Жителям обласного центру радять одягнути національне вбрання.

З метою популяризації вишиванки у Тернополі розпочався фотоконкурс у національному вбранні. Долучитися можуть всі охочі.

«Ми хочемо популяризувати вишиванку. Тому просимо всіх тернополян підготувати свою вишиваночку до 18 травня. Цього дня всі мають бути у нашому місті у вишиванках. Це буде такий патріотичний флешмоб. А також закликаємо долучатися до фотоконкурсу у вишиванці. Для цього необхідно одягнути вишиванку, сфотографуватися і відправити фото на електронну адресу організаторів фотоконкурсу – [email protected]», – каже громадська активістка Олена Підгрушна.

У фотоконкурсі буде кілька номінацій. Можна також відправляти сімейні світлини у вишиванках. Переможців чекають подарунки.

Софія Романська

Діти бійців АТО з Тернопільщини поїхали на відпочинок до Хорватії

в Новини

45 дітей учасників АТО поїхали відпочивати до Хорватії. За кордоном їх чекає десятиденний відпочинок, який оплачує Хорватія, витрати на дорогу компенсують з обласного бюджету.

Це перше поїздка з Тернопільщини дітей АТО цього року. Відтак малеча в очікуванні приємного відпочинку.

«Мені дуже цікаво їхати туди. Я ще не була за кордоном. А про Хорватію багато читала. І мені вже подобається ця країна. І дуже раду, що їду туди разом зі своїми друзями», – каже юна тернополянка Анастасія.

Діти подорожуватимуть через Ромунію і Сербію. Загалом подолають понад дві тисячі кілометрів. «Оплачує дорогу наша сторона, а Хорватська сторона організує екскурсії та розваги. Думаю, дітям там сподобається. Хочеться, щоб вони повернулися додому з новими враженнями, щоб трохи відволіклися. Діти їдуть у супроводжені соціальних служб, тож, можемо стверджувати, що ця поїздка безпечна», – каже начальник управління міжнародного співробітництва ОДА Віталій Сікаринський.

Організатори відпочинку дітей воїнів АТО розповідають, що попереду у планах подібні подорожі до Грузії, Сербії, Угорщини і Литви.

Софія Романська

Видавець Мар’яна Савка поділилася секретами успішного бізнесу

в Новини

Відома поетеса, письменниця, літературознавець, наша землячка Мар’яна Савка вже шістнадцятий рік є головним редактором та співзасновницею успішного «Видавництва Старого Лева». Історією його створення та порадами для молодих видавців вона поділилася під час фестивалю «Ї».

Мар’яна Савка зізнається, що частково це був крок відчаю, частково авантюра. На початку 2000-х двоє молодих людей вирішили, що їм все під силу, бо мали непереборне бажання створювати гарні книжки.

– Двоє молодих людей, без жодного досвіду і без копійки в кишені, вирішили, що вони можуть це робити, – розповіла Мар’яна Савка. – З ідеї, з бажання щось зробити нестандартне у своєму житті розпочався наш невеличкий сімейний бізнес. Видавнича справа – це переважно сімейний бізнес. Це та справа, яка вимагає 24 години на добу твого життя, твоєї роботи і мало хто інший, якщо він не задіяний до справи, може це витримати. То був тривалий сімейний бізнес-проект, досить щасливий, потім в мене був наступний триваючий щасливий бізнес проект. В житті ти мусиш робити якісь кроки головне – не засохнути. З 2002 до 2010 разом з Юрком Чопиком ми вели «ВСЛ», це була дуже маленька формація з малою кількістю людей, які перемагали багато вимог суспільних, викликів фінансових, професійних. Головне – хотіти.

Для розуміння своєї справи Мар’яна Савка рекомендує визначити її горизонт. Горизонт у даному випадку метафора – це ціль, яку ви маєте намір досягти у своїй справі, і з її розвитком він має змінюватися.

– Коли починаємо якусь справу, то опиняємось у ситуації коли можемо не бачити цього горизонту, каже видавець. – І поки ми не піднімемося на гору і не побачимо цей горизонт, ми не зрозуміємо територію, яка має бути в зоні нашої видимості, щоб ми розуміли з чим маємо справу, з чим нам доведеться щодня стикатися, що вирішувати. Це – умови гри на ринку, знання про реальність, яке включає знання про те чим ти збираєшся займатися, про свій продукт. У нас, коли ми тільки починали, було не стільки знання, як бажання: хочу створювати красиву книжку, але це абстрактне поняття. І тільки тоді, коли починаєш заглиблюватися, вивчати це і набувати досвіду, починаєш освоювати видиму частину того горизонту, отримувати певні знання – чим є цей ринок, чим є твій продукт, для кого він може бути потрібним. Без цього знання краще взагалі не грати в цю гру, бо вона може бути дуже небезпечною.

Зашкодити будь-якому бізнесу можуть також наші внутрішні обмеження та ілюзії.

– У видавничій справі маємо приклади багатьох молодих видавців, котрі розпочинали справу і зникали,- каже Мар’яна Савка. – Чому вони зникали? Переважно тому, що не розгледівшись, не побачивши, що є до тієї лінії горизонту, не встигали досягнути своєї мети, і напівдорозі у них закінчувалися ресурси життєві і фінансові, наставала криза і не було розуміння, як бігти далі. Тому що видавець не може бути бігуном на короткі дистанції, він має розраховувати своє дихання, щоб пробігти досить далеко, для того, щоб опинитися в ситуації коли він почнеш щось отримувати. Це той бізнес у котрий ти все вкладаєш на початках і тільки дуже згодом можеш щось отримати. Є також придумані нами обмеження, які часто обрубують людям крила і не дають рухатися вперед: світ несправедливий, держава про мене не дбає, мені бракує фінансів, в мене немає достатньої підтримки, я насправді не можу нічого змінити. Друга частина ілюзій, з якими стикаються молоді – це ілюзії переоцінки: я не мушу занадто багато працювати, я все зроблю сам, бо ніхто не зуміє зробити цього краще, я і так все знаю – не вчіть мене жити, якось воно буде, і моя улюблена – то сє зробить. То сє – не приходить і не робить.

Видавничий бізнес, як і будь який інший, за словами Мар’яни Савки, дуже важка праця, в першу черга інтелектуальна. Це праця, яка вимагає перебування у постійні зоні дискомфорту, постійного пошуку і розвитку.

Ольга Трач

Опальному Вардинцю знову призначили заміну

в Новини

15 травня призначено нового виконуючого обов’язки головного лікаря Тернопільського районного територіального медичного об’єднання.

Нового керівника Івана Трача колективу лікарні представили голова Тернопільської РДА Олександр Похилий та голова районної ради Андрій Голайко.

До цього обов’язки головлікаря виконував депутат Тернопільської обласної ради від партії “Батьківщина” Володимир Лісовський, який очолював хірургічне відділення лікарні. Новий тимчасовий керівник Іван Трач очолює стоматологічне відділення установи.

Нагадаємо, що посада головного лікаря ТРТМО (а фактично райлікарні) формально рахується за Ігорем Вардинцем, який після корупційного скандалу більше року перебуває на лікуванні в Німеччині.

Несправджений символ

в Новини

Серед глядачів на ювілейному концерті поета-пісняра Андрія Демиденка, який днями повторно транслювався на одному з телеканалів, камера раптом знайшла Віктора Ющенка. Він сидів у своїй звичній позі, підтримуючи пальцями щоку й, здавалося, повністю перебував у полоні чарівних віршів і такої ж чарівної музики. На мене ж чомусь насунули спогади і роздуми, зовсім недоречні для свята поезії…

…Для більшої наочності спробуйте дати відповіді на кілька запитань. Як би ви сприйняли рекомендації хірурга, більшість операцій якого закінчилися смертю чи каліцтвом пацієнтів? Чи розповіді пілота-випробувальника, який ледь встиг катапультуватися з падаючого літака, про те, як правильно виконувати «мертву петлю»? Або ж інструктаж водія, на рахунку якого не одна аварія через власне недбальство? Чи, приміром, настанови боксера, котрий не раз був нокаутований?

Наважуся припустити, що в усіх цих та подібних випадках ви, передусім, відчули б недовіру. Невдасі важко вірити. Йому можна поспівчувати, знайти виправдання, але скептичне ставлення до його слів перебороти навряд чи вдасться. Він – невдаха. Він програв.

Прикро і смішно було б порівнювати останні бліц-візити екс-президента Ющенка до Тернополя з атмосферою часів Помаранчевої революції. Не зовсім доречним він видався минулого року на такій же недоречній червоній доріжці до театру («заткнемо за пояс Канни і Лос-Анджелес!») на святкуванні ювілею своєї Alma mater, хоча це, можливо, питання суб’єктивне. А кількома роками раніше він виступав у цьому ж театрі, намагаючись реанімувати важко хворого пацієнта під назвою «Наша Україна». І хоча відчувалося, що приїхав Віктор Андрійович не на коні й не зі щитом, він все ж намагався переконати доброзичливо, загалом, налаштовану аудиторію, що попри оглушливе фіаско його президентської каденції, попри те, що більшість населення країни його ідеї «не сприйме», він вважає свою політику єдино правильною для України. Щоправда – з позиції віддаленої історичної перспективи. Якими рамками вона окреслена і коли народ доросте до розуміння усієї величі свого «месії» – екс-гарант не уточнив. Він лише закликав тоді потенційних виборців «бути мудрими». Що й казати, річ зовсім не зайва, але чи не означав цей заклик, що уродженець Хоружівки і випускник Тернопільського фінансово-економічного інституту вже осягнув такі вершини отої мудрості, які решті простолюду й не снилися? Але тоді неминуче поставало питання: а чи варто було аж так пнутися у верховні правителі, щоб здобути на виборах 2010 року аж 5 (причому прогнозованих) відсотків голосів – казус, доводилося чути, безпрецедентний для європейських демократій. Адже міг професійний бухгалтер підрахувати, що така довіра електорату означає ні більше, ні менше – крах його політики в складних для країни історичних умовах. Тільки от не знаю, чи можна в числових величинах виміряти ступінь розчарування людей через несправджені надії та віру в такий же несправджений символ. Цікаво також, як він ставиться до закидів на те, що він сам своїми руками реанімував у 2006 році політичний труп на ім’я В. Янукович, привів того у прем’єрське крісло задля того, щоб «бути президентом всієї України» – і тим самим заклав основу для перемоги «двічі несудимого професора» в 2010 році, а також для всього того, що сталося опісля? Так, він показував руки, які «нічого не крали». Може, це й так, але чому ж нічого (абсолютно нічого) він не зробив на своєму посту першої особи держави для того, щоб не змогли досхочу красти інші загребущі руки?

А, можливо, з’явився Віктор Ющенко передчасно? (скільки вже таких «передчасних людей» було в історії різних народів!). І коли вже отой дезінтегрований етнос обабіч Дніпра помудрішає настільки, щоб «акцептувати», як висловлюється сам лузер від політики, його ідеї? Пишу це зовсім не для того, щоб позловтішатися над ним (таку рису, до речі, демонстрував він сам, коли досить зневажливо відгукувався про свого «політичного батька» Л.Кучму – підріс, очевидно, набрався уму-розуму вдячний «син»… ).

…Цю тему можна продовжувати і продовжувати, але…повернуся до початку – ювілейного концерту Андрія Демиденка. Потрапив туди Віктор Ющенко явно не випадково; відчувалося, всім серцем сприймав і відгукувався на чудові вірші й чарівні мелодії. І на очах у нього бриніла сльоза, коли звучали «Душі криниця» чи «Дай, Боже, радості…». Ех, Вікторе Андрійовичу, Вікторе Андрійовичу…І навіщо ти впрягся не в того воза, точніше, взявся за непосильну ношу…Взявся – і дав підставу мільйонам чесних людей гірко розчаруватися в тобі. А також досхочу зловтішатися над тобою тим, які в суто людському плані багато в чому поступаються тобі…

Ігор Дуда

На Тернопільщину нарешті повертається тепло

в Новини

Щодо цього тижня у тернопільських метеорологів більш оптимістичні прогнози. На Тернопільщині передбачають потепління. Температура повітря підвищуватиметься до вісімнадцяти градусів вище нуля.

Мінлива хмарність, місцями опади, підвищення температури повітря – такі погодні умови передбачають метеорологи найближчими днями. За прогнозами Укргідрометеоцентру, в регіоні спостерігатиметься незначне потепління, але не обійдеться без дощів, а також можливі перепади температурних показників.

«У західному регіоні буде спостерігатися незначна тенденція до підвищення температури повітря. Вдень передбачається: 16 – 18 градусів тепла; вночі 10 – 12 градусів вище нуля. Місцями в регіоні передбачаються опади у вигляді дощів, також можливі грози, град. Вітер північно-східний 5 – 10 метрів за секунду, місцями пориви вітру».

За попередніми прогнозами метеорологів, справжнього літнього тепла ще чекати рано. Найближчими днями погода характеризуватиметься мінливістю.

Софія Романська

У тернопільському парку підрізали іноземця

в Новини

Нанесення легких тілесних ушкоджень задокументували працівники Тернопільського відділу поліції. Мешканця Тернополя підрізав знайомий.

Повідомлення про пацієнта з різаною раною живота надійшло до поліцейських 14 травня від чергового лікаря лікарні швидкої допомоги. Правоохоронці виїхали на місце події для з’ясування усіх обставин.

Як повідомив поліцейським сам потерпілий, 33-річний громадянин Республіки Молдова, близько 17 години поблизу парку «Здоров’я» він зустрів знайомого тернополянина. Під час розмови у них виник словесний конфлікт і, аби довести свою правоту, мешканець обласного центру витяг з кишені ножа та кинувся на опонента. На щастя поранення виявилося неглибоким, а нападник одразу втік з місця злочину. Хтось з перехожих викликав швидку. Медики доправили потерпілого до лікарні та надали необхідну допомогу.

За фактом правопорушення відкрито кримінальне провадження згідно статті 125 ККУ. Працівники поліції встановлюють місце перебування підозрюваного у вчинені даного злочину, повідомляють у відділі комунікації поліції Тернопільської області.

У Підволочиську масово відсвяткували День сім’ї. ФОТО

в Новини

Тиждень сім’ї стартував на Тернопільщині. У Підволочиську організували акцію на підтримку сімейних цінностей. Центральними вулицями містечка пройшлися щасливі родини. До масової ходи долучилося понад три сотні осіб.

Олег та Оксана Цикри вже двадцять три роки разом. Подружжя охоче ділиться секретом сімейного щастя: «Ми обіцяли один одному бути вірними до кінця життя земного. Наше щастя заховане в Бозі і я зараз не граюся цими словами. Бог благословив нас трьома дітками і ми дуже щаслива християнська родина, для якої мають пріоритет християнські Біблійні цінності».

Масовою ходою щасливих родин у Підволочиську хотіли привернути увагу громадськості до сімейних цінностей. Щаслива сім’я будується на християнських принципах, – запевняє співорганізатор акції Ірина Мархевка. «Ми давно мріяли про такий захід, хотіли показати цінності родинні, цінності християнські. І цього року нам вдалося організувати цей захід. Ми дуже раді, що це відбулося. Сім’я – це дуже важливо, якщо немає там єдності, то вона не є міцна. Також ми організували концерт, запросили людей, які живуть у Підволочиську. Сподіваємося, що цей захід всіх нас об’єднав і приніс радість».

До слова, аналогічна акція на підтримку сімейних цінностей відбулася і Тернополі.

Софія Романська

Юрій Андрухович у Тернополі розповів про потойбіччя

в Новини

Перевидання відомої книги сучасної літератури «Рекреації» презентував під час міжнародного мистецького фестивалю «Ї» Юрій Андрухович. Про перевидання та про нову книгу, про потойбічність у власних творах і про те, як із поета став прозаїком розповів відомий письменник під час зустрічі в українському домі «Перемога».

Будучи молодим поетом Юрій Андрухович вважав, що у тридцять років писати вірші – це ганебно і кумедно. Але тоді ще не переймався цим, адже йому було тільки 22 і до 30-ти було так далеко…

– Перехід від поезії до прози у моєму випадку мало пряму прив’язку до мого фізичного віку, – розповів Юрій Андрухович. – Мені було 22-23, і я знав, що я поет і пишу вірші. Як довго це ще потриває не знав, але головне що я знав, що 30 років – це страшенно далеко в часі, і, напевне, не настане ніколи. А якщо настане, то це вже настільки глибока старість і після 30 років писати вірші – це і ганебно, і кумедно. Як може стара людина писати вірші? Звичайно, я трохи жартував у такий спосіб, але часто цю тезу повторював у товариствах. Коли мені виповнилося 30 років, то виявилось, що я досить швидко пройшов той шлях і що не так далеко це в часі від 23-ох, і я зовсім ще не стара людина, але вірші перестали писатися. Це була така собі, думаю, помста. Якщо уявити, що є Світовий Поетичний Дух, який розподіляє вірші серед поетів, то він мені перестав нашіптувати їх. Останнє, що тоді написалося – цикл «Індія», і він був вже після «Рекреацій». Тоді я перестав бути поетом і відкрив для себе можливості прози: проза – це так чудово у порівнянні з поезією, тут стільки свободи, можна так розвернутися, тут романи можна писати і так далі. У мене була своя попередня теза перестати писати вірші після 30 років, я її виконав. Потім, коли виповнилося майже 40, я знову почав їх писати, але це вже не мало такого великого значення тому, що за той час я написав романи 90-х років і мене вже швидше знали, як прозаїка.

Є у Юрія Андруховича книга над якою він працює із 1990-х. Нещодавно він її дописав, але не поспішає з її друком – хоче насолодитися найприємнішим періодом у процесі створення книги.

– Не маю ще багато конкретної інформації про нову книгу, – каже автор. – Єдина справді визначальна річ – це те, що дописав її, але це не означає, що вона вже готова. Я ще хочу дати їй якийсь час відлежатися, відбутися, перечитати ще кілька десятків разів і зробити виправлення. А все тому, що я, як автор, на неї 27 років чекав. Найперший текст яким вона починається написав у 1990 році. Якщо автор писав книжку 27 років, то ви розумієте що йому байдуже чи вона через місяць світ побачить, через три або через чотири, може і не 2017 роком, а 2018 буде датована. Зараз найсолодший період, коли її ще не знають, вона ще не вийшла, я ще маю можливість її виправляти, покращувати і ще нічого поганого про неї ніхто не сказав. Я хочу максимально розтягнути цей період приємний.

Ольга Трач

Антинадалівська коаліція померла, так і не народившись. ВІДЕО

в Новини

Зранку 12 травня під міською радою Тернополя знову кипіли пристрасті. Виключених з партії «Свобода» депутатів хотіли силою провести у сесійний зал. Депутати міської та обласної ради Тернополя від ВО «Свобода» під керівництвом нардепа Головка їм протидіяли. Спробую пояснити читачам, що і хто насправді стоїть за конфліктом у міській раді, який одна сторона називає внутрішньопартійним, а інша – загальнотернопільським.

Бажання меншості мати владу більшості

Абсолютна більшість тернополян взагалі не розуміють, через що конфлікт і чому під міськрадою радою б’ються депутати, чому не відбувається сесія. І найголовніше, чому спокійний Тернопіль так раптово перетворився на політичну «порохову бочку». Спробуємо пояснити простим тернополянам, що насправді відбулося.

На останніх місцевих виборах 2015 року перемогла ВО «Свобода». Цей показник хоча й був значно менший, ніж на виборах 2010 року, партії вдалося сформувати потужну фракцію. Також з рекордним показником для України (під 80%) був переобраний міський голова від ВО «Свобода» Сергій Надал.

2015 і 2016 роки показали, що якби не тужилися представники фракцій «Блоку Петра Порошенка» та «Самопомочі», вони відіграють у міській раді лише другорядну роль. Від того, чи вони в опозиції чи у коаліції ситуація не змінюється. Показовою була ситуація у міській раді у 2017 році, коли фактично існувала коаліція «Свободи» та депутатів з дрібних фракцій («радикали», «гриценківці» та «народноконтролівці», а «БПП» та «Самопоміч» були викинуті в опозицію). Це остаточно довело всім, що у місті та раді все вирішує Сергій Надал і ВО «Свобода». Зрозуміло, що політичні спонсори «БПП» та «Самопомочі», яких ми всі добре знаємо, довго таке терпіти не могли.

План антинадалівського перевороту

І їх політтехнологами був розроблений сценарій усунення від реальної влади не лише «Свободи», а й міського голови. Спокійним, політичним шляхом ці політичні сили, які наразі мають мінімальний рейтинг, це зробити не могли. Тому й був розроблений силовий сценарій, який свого часу намагалися реалізувати у Чернівцях. Основне завдання сценарію: за будь-яку ціну сформувати антинадалівську більшість та призначити секретаря міської ради Віктора Шумаду де-факто мером Тернополя. Тепер по-порядку.

Перший етап: Вербовка зрадників

У складі фракції ВО «Свобода» знайшли трьох депутатів з великими особистими політичними амбіціями (Турський, Навроцький та Сороколіт). Їм пообіцяли «золоті політичні гори» за співпрацю. І вони погодилися виконувати все, що їм накажуть нові господарі. Вони почали зсередини розвалювати фракцію «Свобода». Цілком прогнозованою була реакція «Свободи» – виключення з партії та вимога скласти мандат.

Другий етап: «БПП» та «Самопоміч» стає на бік зрадників

Депутати від «БПП» та «Самопомочі» буквально натравлюють трійку зрадників на інших активістів «Свободи». Саме депутати від цих двох фракцій йдуть у перших рядах (а не «виборці-тернополяни», як це прагнуть подати) і на власних плечах намагаються протягнути Турського, Навроцького та Сороколіта у міську раду. Але добре розуміють, що пройти скрізь редути «свободівців», більшість з яких пройшла АТО, вони не зможуть.

Третій етап: сценарій «Партії регіонів»

Тому після 24 квітня, коли була так звана проба сил, вони почали готуватися до варіанту, який Партія регіонів успішно випробувала у 2013 році. Створити всі умови, щоб у приміщенні міської ради було неможливо працювати і проводити засідання ради в іншому приміщенні. Саме це було заплановано на 12 травня.

Четвертий етап: мінування

Перед початком роботи сесії анонім повідомив про замінування приміщення міської ради Тернополя. Це було зроблено один в один, як 3 березня, коли була замінована Тернопільська обласна рада. Саме тоді, з ініціативи ВО «Свобода» було ініційоване звернення з вимогою підтримати блокаду Донбасу.

Після повідомлення про замінування стало зрозуміло, що провести сесію міський голова не зможе, навіть якщо збере кворум. Поліція за своїми службовими інструкціями зобов’язана детально перевірити всі приміщення ради. Це фізично б зайняло декілька годин, і поліція повідомила, що сесію в таких умовах проводити неможливо.

П’ятий етап: провокування сутичок

Власне у той час, коли поліція почала перевіряти приміщення міської ради на наявність вибухівки, представники «БПП» та «Самопомочі», а за їх спинами і трійка зрадників зі «Свободи» почали прориватися до дверей ради. Виникли сутички. Їх зупинили лише викрики у гучномовці представників поліції, що у раду заходити не можна бо проводяться слідчі дії.

ПРОВАЛ

Шостий етап: сесія на вулиці

Тоді настав вирішальний етап. Секретар міської ради Віктор Шумада прийшов до «захисників» Турського, Навроцького та Сороколіта, а з вуст окремих депутатів прозвучали заклики провести сесію на вулиці. Саме на вулиці мали бути проведені всі необхідні для босів БПП та «Самопомочі» голосування. План був простий: «надати право секретарю міської ради Віктору Шумаді підписувати всі рішення сесії» та «тимчасово усунути від виконання обов’язків міського голову Сергія Надала».

Тобто мав відбутися справжній політичний переворот. Але в найвідповідальніший момент до натовпу вийшов міський голова Надал і «все взяв в свої руки». Окремі депутати з фракції Самопоміч у міській раді кричали меру «ганьба». Натомість свободівці, які були присутні, підтримали мера вигуками «Молодець».

Надал закликав секретаря Шумаду порахувати присутніх депутатів та скласти їх список.

Погляньте як це було.

Незважаючи на всі старання і фінансові вливання босів «БПП» та «Самопомочі», зареєструвалося для проведення «вуличної сесії» лише 17 депутатів при обов’язковому кворумі в 22 депутата (дивіться фото документа).

Тоді мер оголосив, що через відсутність кворуму «вулична сесія» неправомочна. Після цього люди потроху почали розходитися.

Це був фінал. Фінал, який завершився повним провалом «БПП» та «Самопомочі» та перемогою ВО «Свободи».

Наслідки провалу «БПП» та «Самопомочі»

Події 12 травня під міською радою показали, що противники Сергія Надала у міській раді можуть мобілізувати лише 17 «штиків» (разом з тушками, яких вигнала Свобода). Навіть при вищезгаданих спецопераціях така кількість депутатів не спроможна розколоти більшість Сергія Надала. Таким чином, антинадалівська більшість померла, так і не народившись.

Київським, львівським та тернопільським власникам «БПП» та «Самопомочі» не залишається іншого виходу, як домовлятися з Надалом та «свободівцями». Вони зацікавлені у роботі міської ради, де мають голосуватися безліч «своїх питань». Правда тепер вони не будуть голосувати тотальним «одобрямс», а пройдуть через сито більшості та міського голови. А єдине, що «порошенківці» та представники «партії львівського мера» здобули від спроби перевороту: примножилися трьома «тушками». Але чи потрібні їм на майбутнє депутати, які вже раз зрадили? Питання видається риторичним!

Микола Савченко

Мешканець Тернопільщини вдарив дружину ножем у груди. ФОТО (18+)

в Новини

Трагедія сталася у селі Підгайчики Теребовлянського району. Під час сварки чоловік кухонним ножем вдарив у груди жінку. Від сильної крововтрати нещасна померла ще до приїзду лікарів.

У селі про 60-річного підозрюваного відгукуються не дуже добре. Люди характеризують його як особу конфліктну. Особливо напруженими відносини з 47-річною дружиною ставали, коли з Тернополя на вихідні приїжджав її син від першого шлюбу. Спільно подружжя виховувало 10-річну дівчинку.

На вихідні син приїхав, аби допомогти матері заколоти порося. Впоравшись з роботою, родина сіла обідати. Господар за столом хильнув зайвого і пішов пасти кіз. Жінка, хвилюючись, пішла слідом за ним, і побачивши, що оковита геть розморила чоловіка, поросила сина приїхати і на авто відвезти вітчима додому. Та той в машину сідати не захотів, пішов пішки, дорогою висловлюючи своє невдоволення тим, що пасинок використовує його автівку.

Вже в будинку почалася бійка. Вітчим спочатку накинувся на хлопця з палицею, а коли за сина вступилася матір, вхопився за ніж. Вдарити хотів пасинка, то той ухилився. Лезо вп’ялося у груди жінки.

Лікарі, що приїхали на виклик, уже нічим не змогли допомогти нещасній матері. Від отриманого проникаючого ножового поранення вона померла.

Підозрюваного затримано в порядку статті 208 КПК, – розповіла заступник начальника Теребовлянського відділу поліції Любов Новосад. – Йому оголошено підозру у порушенні статті 115(ч.1) Кримінального кодексу – вбивство, повідомили у відділі комунікації поліції Тернопільської області.

Мешканець Тернопільщини заколов жінку ножем, яким різали свиню. ФОТО

в Новини

Жахливе вбивство сталося у селі Підгайчики Теребовлянського району.

Там чоловік вбив ножем власну дружину. Як повідомляютьу поліції, перед тим подружжя зарізало свиню. До них завітав син жінки від першого шлюбу. Відтак, між ним та господарем домівки виник конфлікт. Старший чоловік замахнувся ножем на молодшого, але втрапив у груди дружині. Він отриманих травм вона померла.

Перейти Вверх