Нова Дністровська ГЕС: користь чи загроза?

в Економічна правда/Новини

«Укргіденерго» планує реалізувати будівництво каскаду ГЕС на Дністрі. Жителі Тернопільської та Івано-Франківської областей обурені цим фактом. Адже люди непокояться, щоб їхні домівки не пішли під воду, якщо на річці зведуть каскад ГЕС.

Наскільки відомо, Кабмін вже затвердив програму розвитку гідроенергетики до 2026 року, куди також входить будівництво Дністровської ГЕС.

Такий вартісний та високоякісний проект має на меті збільшити подачу електроенергії. Проте і науковці, і енергетики не повністю підтримують дану ідею. Результатом будівництва ГЕС може стати знищення унікальної флори та фауни та об’єктів історичної спадщини.

Причиною такого занепокоєння селян є раніше пережита повінь. Стихійне лихо трапилось дев’ять років тому і затопило чимало районів.

Проект каскаду гідроелектростанцій коштує 1,1 млрд євро і передбачає зведення на річці шести ГЕС. Про це уточнюють в «Укргіденерго».

«Це буде вагомим кроком до альтернативної енергетики. Екологічно чисто, без викидів. Ми економимо газ та вугілля, які потрібні тепловим електростанціям. Ми накопичимо воду і зможемо забезпечити водою регіон, навіть коли буде сухий період. Це захист від паводків”, – запевняє заступник генерального директора підприємства Юрій Литвиненко.

Проте, ризики завжди присутні. Фахівці стверджують, що вірогідність затоплення сіл все ж існує. Як коментує доктор біологічних наук Василь Грубінко: «Необхідно прорахувати, чи буде в довготривалій перспективі 0,9 мегавата електроенергії вартувати тих руйнувань природного середовища Дністровського каньйону, як заповідного об’єкту. Це тягне за собою знищення більше ста червонокнижних рослин і тварин. А значить – це абсолютно невиважений і непрорахований результат».

Минулого року Тернопільська обласна рада майже одноголосно вирішила, що зводити ГЕС на території області не можна. Проте розробка проекту все ж триває. Натомість в “Укргідроенерго” запевняють, що ніяке затоплення селам не загрожує. А усі ГЕС будуватимуть лише після погодження з місцевими громадами. На даний момент це питання залишається відкритим, а жителі досі у розпачі через потенційне стихійне лихо.