Сила в правді

Енергетичний шантаж від Гройсмана

в Економічна правда

Для населення України з кожним роком стає все важче впоратись з платіжками на електро та теплоенергію – її вартість стрімко зростає. Тому й не дивно, що усі з острахом готуються до опалювального сезону. За словами експертів, до 70% від суми в платежах за комунальні послуги – вартість опалення. Чим це зумовлено?

З початком військових дій на території Донбасу, коли постачання вугілля унеможливилось, влада, здавалось би, знайшла вихід з ситуації: так звана схема «Роттердам плюс» була запропонована у березні минулого року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Цією формулою передбачалось постачання вугілля в Україну з Південної Африки, що збільшило її вартість в півтори рази. За експертними розрахунками, ціна вугілля «Роттердам плюс» складає 63 дол за тонну. Тоді як вартість вугілля без формули – 44,2 дол за тонну.

Проте загальновідомо, що вугілля продовжують доставляти з окупованих територій, прикриваючись південноафриканською формулою. Чому ж тоді «чорне золото», яке постачається з окупованих територій, має назву «Роттердам плюс»?

Насправді, через застосування нової схеми «Роттердам плюс» теплові генерації Рената Ахметова і державне «Центренерго» стали продавати електроенергію на 15-20% дорожче.

Учора, 13 лютого, на засіданні Енергетичного штабу прем’єр-міністр Володимир Гройсман погрожував введенням надзвичайного режиму в українській енергетиці. В Кабміні допускають можливість віялових відключень починаючи вже з кінця березня, якщо блокування постачання вугілля з АТО продовжиться. Слід зазначити, що Гройсман наказав встановити жорсткий контроль за переміщенням вугільного товару з зони ДНР та ЛНР. Заявивши, що «блокування поставок вугілля означає зупинку промисловості і віялові вимкнення по всій території України». Хоча об’єктивних причин для віялових відключень світла немає. Бо не одним лише вугіллям генерується електроенергія.

На прикладі Слов’янської ТЕЦ, ситуація з вугільними запасами не є критичною: «Запас вугілля не на “три дні”, а до 28 березня. Коли закінчиться вугілля, можна топити газом, ніяких віялових відключень через це не передбачається» – зазначає нардеп України Семен Семенченко.

Ще зовсім недавно Україна експортувала електроенергію в Польщу, Молдову, Угорщину, Румунію, Білорусь. Таким чином, дана ситуація – нонсенс: Україна з продавця перетворилась на покупця енергоресурсів, маючи при цьому на власній території 15 теплових електростанцій, 19 гідроелектростанцій, 4 атомних, а також ТЕС та ТЕЦ на біопаливі.

Як відомо, в Україні вже третій тиждень триває блокада залізничних шляхів, якими постачається вугілля з окупованих територій Донбасу. ЇЇ ініціаторами стали ветерани АТО.

«По найменшій залізничній гілці на Донбасі щодня проходять по 12 потягів, 60 вагонів у кожному. На торгівлі з окупованими територіями та контрабанді дехто з влади заробляє мільйони і мільярди кожного дня. Вони зроблять все, щоб війна продовжувалась і їхній «бізнес» процвітав» – заявляє народний депутат України Володимир Парасюк.

Слід зазначити, що вже протягом двох років у ВРУ піднімається питання про переведення теплових станцій з антрацитної марки вугілля на газ. Вартість такої реконструкції коливається в межах 120-150 млн. грн за 1 блок. Чому цього не зробили дотепер – влада як завжди не може пояснити.

Такою є ціна енергетичної залежності України від російсько-терористичних квазідержавних утворень. Проте чому і досі Україна купує вугілля і фінансує окупанта – питання до прєм’єр-міністра Гройсмана та міністра енергетики Насалика.

Останні Економічна правда

Перейти Вверх