Сила в правді

Архів за день

Квітень 17, 2017

Екс-президент Грузії на свята побував на Тернопільщині

в Новини

На другий день Великодніх свят екс-Президент Грузії побував меморіальному музеї УПА в урочищі Гурби, що знаходиться на межі Рівненської і Тернопільської областей.

“Дуже мало народів світу мають таку героїчну історії, – ділиться своїми враженнями у Facebook Міхеїл Саакашвілі. Мені розповіли, що серед воїнів УПА було багато грузинів”.

Нагадаємо, що Саакашвілі в останні роки став українським політиком і після відставки з посади голови Одеської ОДА створив політичний “Рух нових сил”, повідомляє Галас.

Передвеликодні добрі справи від компанії “Агропродсервіс”. Фоторепортаж

в Новини

Вже стало доброю традицією вітати з різними святами мешканців Тернопілля продуктовими подарунками від компанії “Агропродсервіс”.

От і цього року до Великодня майже 2600 продуктових наборів отримали одинокі мешканці області та люди похилого віку в тих населених пунктах, де підприємство веде свою господарську діяльність. Набори формували з найбільш необхідного – крупи, великодня паска та домашня ковбаска (http://agroprodservice.com.ua/2017/04/13/predstavnyky-kompaniya-agroprodservis-zavitaly-do-lyudej-pohylogo-viku-z-velykodnimy-podarunkamy/).

Привезли подарунки і для підопічних Денисівського відділення Козівського терцентру соціального обслуговування. Для цих людей компанія двічі на рік готує продуктові набори та за потребою допомагає в утриманні закладу (http://agroprodservice.com.ua/2017/04/14/peredvelykodni-podarunky-otrymaly-pidopichni-denysivskogo-viddilennya-kozivskogo-tertsentru-sotsialnogo-obslugovuvannya/).

Великодні подарунки від Тернопільського м’ясокомбінату передали також і нашим військовим на передову. Зробили це священики УГКЦ Тернопільско–Зборівської Архиєпархії. Продукцію від “Тернопільського м’ясокомбінату відвезли Владика Теодор
Мартинюк, отець Володимир Топоровський, отець Юрій Стасюк та отець Володимир Фірман. В якості волонтерів до поїздки на Схід долучилися і студенти Тернопільської вищої духовної семінарії.

“Ми хочемо, щоб всі українці, як кажуть в народі, мали хліб і до хліба. Особливо ті, що цього потребують, бо ніколи не знаєш, яку кому приготовлено долю”, – говорить генеральний директор компанії “Агропродсервіс” Іван Чайківський. – “Тому наше підприємство обрало шлях соціальної відповідальності за людей та за ті села, де ми обробляємо землю”.

Чортків прикрасили велетенськими писанками. ФОТО

в Новини

Напередодні Великодніх свят у Чорткові на центральній площі Героїв Євромайдану встановили величезні писанки.

Розмальовані писанки місцевими школами та дошкількими закладами, тому кожна з них виконана в єдиному екземплярі, повідомляє сайт chortkiv.online.

На Великдень дев’ятирічний хлопчик виніс із палаючого будинку братика і сестричку

в Новини

Вогонь спалахнув у старій хаті саме на Великдень, 16 квітня, у селі Мушкатівка Борщівського району на Тернопільщині. В хаті на той момент було троє дітей, батьки спали у літній кухні. Можливо, усе б закінчилося трагедією, якби не старший син сімейства, дев’ятирічний Володя Буртняк.

Пожежа виникла в одній із кімнат. Коли приїхали рятувальники, господиня помешкання розповіла, що все сталося моментально. Однак її дев’ятирічний син зумів винести із задимленого прміщення молодшого братика та трирічну сестричку. А тоді побіг до батьків у літню кухню, аби повідомити про пожежу. Ті вже й викликали рятувальників, написав на своїй сторінці у Facebook начальник Борщівського районного відділення ДСНС Тарас Рогоза.

Будинок пожежники врятували. Постраждалих внаслідок інциденту немає.

Джерело: Прес-центр

Сповідь єретика

в Новини

Ці мої думки, напевно, контрастуватимуть із нинішнім всезагальним великоднім настроєм і можуть навіть видатися різновидом єресі, але… наважуся все ж їх висловити.

Не хотів би бути звинуваченим у богоборстві (до речі, ви не помічали, що найзапекліше нині виступають проти нього і найзавзятіше хрестяться у церкві колишні секретарі партійних і комсомольських організацій?). Не зараховую себе до числа переконаних атеїстів, хоча той факт, що книга «Пригоди бравого вояка Швейка» потрапила мені на очі ще в ранньому дитинстві й відтак стала одним з улюблених творів, мабуть, наклав свій відбиток – принаймні, у ставленні до справ церковних і діянь деяких слуг Господніх на грішній землі. Попри це, з повагою ставлюся до істинних мучеників віри, які не відрікалися від неї й на ешафоті чи в сибірських таборах. Та, як у нас давно ведеться, долучитися до сонму праведників нерідко прагнуть пройдисвіти. Отож коли доводиться бачити й чути, як колишній прокурор, котрий разом зі своїм поплічником-суддею знущалися над правосуддям і «клепали» неправедні вироки, нині натягнув на себе овечу шкуру й закликає смиренну отару «каятися і жити у святості», в мене виникає, як мінімум, бажання привселюдно плюнути йому в пику. А як максимум… для максимуму, на жаль (чи на щастя) немає необхідного знаряддя. Звичайно, не роблю ні мінімуму, ні, тим більше, максимуму, отож просто оминаю церкву, в яку він увійшов. А його спільник у мантії, який теж полюбляв ревно хреститися, проходячи повз катедру, вирушив осявати «чолом високим та ясним» Верховний суд і нині утверджує справедливість на Печерських пагорбах… Якщо вони і незліченна кількість їм подібних щоразу приходять до храму, розраховуючи отримати прощення, а потім продовжують чинити свої чорні справи, то чи не означає це, що той, до кого вони звертаються у своїх фальшивих молитвах, має нині пильніші справи й не приділяє достатньої уваги території під назвою Україна? «Нічого, вони своє отримають, – скаже якась богобоязна душа, – там, на небі, усе бачать і кожному за все воздадуть». Блажен, звісно, хто вірує, і я сам хотів би бути серед них, але чомусь думаю, що мерзотники, які залюбки хрестячись, продовжують чинити зло, не надто бояться отого «там, де кожному за все воздасться». Дуже вже, сказати б, віддалена ця «юридична інстанція», і її можна умилостивити, зробивши пожертву, склавши молитовно руки і ворушачи губами…

Але поки це так – нереалізованим або й брутально знівеченим залишається споконвічне людське прагнення – прагнення Справедливості. І – в цьому житті, а не в обіцяному потойбіччі.

Ігор Дуда

“Пройшов дві війни, а вбили у Збаражі”, – батько загиблого бійця впевнений, що кримінальну справу зам’яли

в Новини

Батько вбитого у райцентрі 14 серпня 2016 року учасника АТО Володимира Гакала-молодшого впевнений, що кримінальну справу зам’яли правоохоронці, оскільки до неї причетний керівник однієї з місцевих природоохоронних організацій.

“Не хочу, щоб цей хлопчина сидів за вбивство мого сина, бо він не робив цього! У мого Володі забрав життя посадовець зі Збаража…” — щоразу заявляє у судах мешканець села Решнівка Збаразького району Володимир Гакало. Батько вбитого у райцентрі 14 серпня 2016 року учасника АТО Володимира Гакала-молодшого впевнений, що кримінальну справу зам’яли правоохоронці, оскільки до неї причетний керівник однієї з місцевих природоохоронних організацій. Утім, Збараж — не надто велике місто, тому приховати правду непросто, чимало людей знають подробиці трагедії й неодноразово розповідали їх пану Володимирові, та довести це у судах простому чоловікові, ще й без адвоката, годі. Нині справу розглядає Апеляційний суд Тернопільської області, повідомляє “НОВА…”.

Пройшов дві війни, а вбили у… Збаражі

46-річний Володимир Гакало-молодший пройшов дві війни: у Нагірному Карабаху на Закавказзі, де наприкінці 1980-их тривало воєнне протистояння, та російсько-українську війну на Донбасі. У квітні 2015-го його мобілізували й у складі 24-ої бригади відправили на фронт. Більше року він воював у Кримському, що на Луганщині. Торік у липні повернувся додому, а за місяць сталася біда. Нагороди за участь в АТО надійшли посмертно…

— Син служив у роті автозабезпечення — підвозив боєприпаси, продукти, ремонтував машини. Коли повернувся додому, мав багато планів, передусім взявся оформляти документи на будинок, який звів ще до війни за зароблені за кордоном гроші,— розповідає пан Володимир. — За два дні до трагедії був у райцентрі, зустрів бойового побратима, пішли разом на пиво. До них приєдналася якась жінка. Спілкуючись із товаришем, Володя не помітив, як зникли документи. А вранці 14 серпня до нас додому приїхали на таксі двоє незнайомих чоловіків, привезли документи і… злодійку, яка їх нібито вкрала, просили винагороду. У сина не було грошей, тож поїхав із тими людьми до Збаража, щоб зняти кошти із картки. Проте його картка була заблокована, а банк зачинений, бо була неділя, тому з нічим і пішов. Син мав повернутися додому в обід. Почало сутеніти, а його не було, ми не могли дотелефонуватися до нього, тому повідомили в поліцію. У мене запитали прикмети сина, коли сказав, що у нього нема мізинця на руці, почув, як поліцейські перешіптуються: “То він, точно він…” “Що — він?” — перепитав я. “Ваш син мертвий. Приїжджайте по тіло…” — приголомшили страшною звісткою.

«Привезли мертвого і викинули в річку…»

У вбивстві Володимира Гакала-молодшого запідозрили одного з чоловіків, котрі привозили документи — 44-річного збаражчанина Дмитра Грицаюка. За версією слідства, вони разом випивали на березі річки Гнізна у Збаражі, виникла суперечка, Дмитро жорстоко побив палицею Володимира і залишив помирати.

— Коли ми з донькою приїхали на місце трагедії, нам сказали, що Володя втопився. Тіло сина лежало на березі річки, він був без штанів, без спідньої білизни… Я побачив на тілі синці, мені пояснили, що сина діставали з води, то, можливо, трохи зачепили, — пригадує пан Володимир. — Якби не наша родичка, яка працює у відділі судмедекспертизи, то все списали б на утоплення. Після розтину тіла вона повідомила, що у Володі поламані ребра, потрощені кістки, таз, пошкоджені внутрішні органи… Слідчі мусили визнати, що було вбивство. Вони швидко знайшли Дмитра Грицаюка, який був неодноразово судимий, і звинуватили у вбивстві. Я спершу вірив правоохоронцям, але коли дізнався, наскільки у сина відбита вся середина, зрозумів, що палицею такого не зробити. До того ж палиця з’явилася у матеріалах справи аж через два місяці (!) — чиста, без краплини крові, ніби щойно вирізана. “Навіщо мені було його вбивати, якщо він обіцяв мені дати наступного дня винагороду за повернені документи?!” — переконував Дмитро у районному суді, але його ніхто не слухав. Кримінальну справу по вбивству об’єднали з сімома епізодами крадіжок, тому Дмитрові дали дев’ять років тюрми. Можливо, Апеляційний суд врахує мої заяви, проте мало в це вірю, бо справу покриває впливовий посадовець зі Збаража. Річ утім, що я зібрав інформацію і знаю, що після зустрічі з тією компанією Володю збило авто, його тіло забрали з дороги і через кілька годин викинули в річку. Я знайшов жінку, яка бачила аварію, але вона боїться свідчити, щоб їй чого не вчинили. Вона вказала на водія, описала його автомобіль. Незадовго після трагедії я поніс квіти на берег річки, сильно розплакався, до мене підійшли незнайомі чоловік і жінка. “Його тут не вбили. Його сюди привезли…” — сказав мені чоловік.

«У слідчого очі на лоба полізли…»

Грошей на адвоката у Гакалів нема, тому не змогли довести свою версію про аварію у Збаразькому районному суді. “Суд критично оцінює пояснення потерпілого Гакала В.І., що його сина збив автомобіль…” — так суд відхилив аргументи пана Володимира.

— Мого сина збив автомобіль, і це не мої батьківські вигадки, а підтвердження багатьох людей,— продовжує розповідь Гакало-старший. — Якось я зустрівся у Збаражі зі знайомим підприємцем. “Знайшли справжнього вбивцю?” — поцікавився. “Грицаюк — злодій, але не вбивця”, — наголосив він і натякнув, що збаразька поліція покриває винуватця. Я знаю прізвище вбивці — він очолює природоохоронну організацію. Коли я сказав про це слідчому, у нього очі на лоба полізли. Збаразька поліція знає правду, нам неофіційно все підтвердили знайомі з правоохоронних органів, але вони бояться втручатися. Начальник районної поліції не звертав уваги на мої звернення, не вислухали мене ні обласний прокурор, ні начальник обласної поліції… Подейкують, що з посадовцем у момент аварії їхав хтось із поліції, якщо це справді так, то зрозуміло, чому вони так наполегливо заминають усе. “Будете багато балакати, то й того підозрюваного випустимо”, — закривав мені рота прокурор. Мені уже 76 років, я не маю здоров’я, та не зупинюся, поки не доб’юся справедливості…

В Тернополі біля колії знайшли труп

в Новини

Тіло чоловіка виявили патрульні на вулиці Тиха неподалік залізничної колії.

Як повідомляє Терен, труп знайшли 14 квітня близько 20-ї години.

За словами лікаря бригади швидкої допомоги. тіло пролежало близько 3-4 годин.

Справу передали слідчим.

Для чого спонсор “Новоросії” будує храм на Тернопільщині?

в Новини

За інформацією офіційних сайтів УПЦ МП, у селі Катеринівка Кременецького району розпочалось будівництво нового храму московської церкви для малочисельної релігійної громади, котра відмовляється молитись разом зі своїми односельцями у старій культовій споруді.

Проте, крім наявності дозвільних документів на будівництво, багато запитань викликає джерело його фінансування.

Офіційно збором коштів на побудову храму займається православний благодійний фонд УПЦ МП «Фавор», засновником якого є уродженець та мешканець м. Донецьк, власник вугільного та промислового гіганта «Coal Energy S.A.» Вишневецький Віктор Вікторович, щодо якого проводились перевірки у рамках кримінального провадження за обвинуваченням у фінансуванні тероризму.

Крім цього, В. Вишневецький – один із засновників та основний спонсор Інформаційного агентства «Спілка Православних Журналістів», йому підконтрольна неурядова організація «Громадський Правозахист», котра відстоює інтереси УПЦ МП в міжнародних інстанціях.

Керують же благодійним фондом, що будує храм в Катеринівці, також уродженці Донеччини – Лафазан Олена Олексіївна, котра у 2014 році брала участь у виборах до Верховної Ради України за списками «Опозиційного блоку» та Колесніков Данило Олегович, засновник та власник ТОВ «СМТ Арметал».

Втім, причетність до розпорядження коштами УПЦ Московського Патріархату осіб, підозрюваних у фінансуванні тероризму, більшість підприємств яких знаходяться на тимчасово окупованій території, вкотре підтверджує тезу про те, що «кожна свічка, куплена у храмі УПЦ МП – це куля проти українського солдата на Сході України».

На Тернопільщині 16-річний юнак встромив ножа у груди коханцеві своєї матері

в Новини

З ножовим пораненням грудної клітки до Борщівської центральної районної лікарні потрапив 29-річний житель села Устя. Отримані травми потерпілий отримав у ході сварки з колишнім чоловіком своєї пасії. Повідомлення до правоохоронців надійшло від медиків лікувального закладу.

Чоловіка доставили з села Іване-Пусте. Саме там трапилася сімейна трагедія.

На місце одразу виїхала слідчо-оперативна група Борщівського відділення поліції. Поліцейські встановили, що подружжя тривалий час разом не проживає, оскільки чоловік постійно перебував на заробітках за кордоном. Коли він повернувся, дружина повідомила, що вони вже два дні як офіційно розлученні.

Однак чоловік залишився вдома, оскільки йому не було куди йти. Він зі шістнадцятирічним сином пішли спати до будинку, а колишня дружина з молодшою дитиною – до літньої кухні.

Вночі, жінка зателефонувала до свого коханця та розповіла, що її колишній чоловік повернувся. Парубок вирішив поставити всі крапки над «і». До села приїхав не один, а ще з двома приятелями.

Жінка відчинила їм двері та чоловіки почали сваритися. Подальша розмова переросла у бійку. За попередньою версією, коханець спершу вдарив сина, а потім взявся і за батька. Син, не стерпівши, що лупцюють його тата, взяв до рук кухонний ніж та кілька разів вдарив ним кривдника.

Після отриманих тілесних ушкоджень приятелі доправили коханця в медичний заклад. Медики надали потерпілому необхідну медичну допомогу, наразі його життю нічого не загрожує.

Щодо неповнолітнього відкрито кримінальне провадження відповідно до частини першої статті 121 Кримінального кодексу України – умисне тяжке тілесне ушкодження.

Правоохоронці з’ясовують, чи спричинення тілесних ушкоджень чоловікові було нанесено умисно чи в стані необхідної оборони, повідомляють у відділі комунікації поліції Тернопільської області.

На Тернопільщині 16-річний юнак встромив ножа у груди коханцеві своєї матеі

в Новини

З ножовим пораненням грудної клітки до Борщівської центральної районної лікарні потрапив 29-річний житель села Устя. Отримані травми потерпілий отримав у ході сварки з колишнім чоловіком своєї пасії. Повідомлення до правоохоронців надійшло від медиків лікувального закладу.

Чоловіка доставили з села Іване-Пусте. Саме там трапилася сімейна трагедія.

На місце одразу виїхала слідчо-оперативна група Борщівського відділення поліції. Поліцейські встановили, що подружжя тривалий час разом не проживає, оскільки чоловік постійно перебував на заробітках за кордоном. Коли він повернувся, дружина повідомила, що вони вже два дні як офіційно розлученні.

Однак чоловік залишився вдома, оскільки йому не було куди йти. Він зі шістнадцятирічним сином пішли спати до будинку, а колишня дружина з молодшою дитиною – до літньої кухні.

Вночі, жінка зателефонувала до свого коханця та розповіла, що її колишній чоловік повернувся. Парубок вирішив поставити всі крапки над «і». До села приїхав не один, а ще з двома приятелями.

Жінка відчинила їм двері та чоловіки почали сваритися. Подальша розмова переросла у бійку. За попередньою версією, коханець спершу вдарив сина, а потім взявся і за батька. Син, не стерпівши, що лупцюють його тата, взяв до рук кухонний ніж та кілька разів вдарив ним кривдника.

Після отриманих тілесних ушкоджень приятелі доправили коханця в медичний заклад. Медики надали потерпілому необхідну медичну допомогу, наразі його життю нічого не загрожує.

Щодо неповнолітнього відкрито кримінальне провадження відповідно до частини першої статті 121 Кримінального кодексу України – умисне тяжке тілесне ушкодження.

Правоохоронці з’ясовують, чи спричинення тілесних ушкоджень чоловікові було нанесено умисно чи в стані необхідної оборони, повідомляють у відділі комунікації поліції Тернопільської області.

Тернопіль накрила “біометрична” лихоманка

в Новини

Безвіз для українців має запрацювати з 11 червня. Тернополяни взялись виконувати основну вимогу ЄС – робити біометричні паспорти. Але місць в чергах на всіх не вистачає.

6 квітня став справді судним днем для всіх українців, у тому числі тернополян. Європарламент проголосував «за» безвізовий режим для України. Європейські дипломати запевняють, що тепер залишились прості формальності. Фактично початок роботи безвізу має стартувати 11 червня. Тернополяни радіють цій знаковій новині, бо це суттєво спростить життя, пише “20 хвилин“.

Конторам-посередникам буде нелегко

– Ми цього рішення чекали надто довго та чули чимало обіцянок найвищих посадових осіб, щоб зараз перебувати в певній ейфорії, – говорить голова тернопільського осередку «Молодь Демократичного Альянсу» Олег Синовець. – Українці сприйняли новину, як щось належне, що давно мало трапитися.

На думку активіста, з отриманням безвізу багатьом агенціям доведеться перекваліфікувати свою роботу, бо попит на їхні послуги значно знизиться. Якщо все буде так, як і планується, то тернополянам не потрібно буде збирати стоси документів для відкриття візи, чекати в чергах, оплачувати візовий та сервісний збір та часто віддячувати агенціям за їхні послуги, наголошує громадський активіст.

Безвіз уже на носі – і це добре. Але як все це працюватиме на практиці та чого чекати тернополянам? Питання безвізу в Україні справді дуже міфологізоване. Хоча, можливо, як у приказці, диму без вогню не буває.

Чіп вам в руки і в ЄС!

Отже, в’їжджати до ЄС без візи буде дозволено тільки тим особам, які мають біометричний паспорт. Тобто паспорт із чіпом, на якому міститься фото, підпис та відбитки пальців даної особи. Це не якісь ексклюзивні критерії для України. Така вимога діє до всіх без винятку держав, що пройшли візову лібералізацію з ЄС за останнє десятиріччя.

Тож, виходить, що основна перепона, яка стоїть на шляху тернополян до безвізу, – це отримати закордонний біометричний паспорт. Яка ситуація з виготовленням біометричним документів у місті, розповіли журналістам «RIA плюс» у прес-службі міського відділу ДМСУ в Тернопільській області.

Так, згідно з повідомленням прес-служби, усі паспорти громадянина України, які зараз оформлять в підрозділах міграційної служби, є біометричними, тобто містять вмонтований електронний носій. На ньому записані біометричні дані, параметри особи, у тому числі відбитки пальців. Сканування відбитків дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків чи законних представників.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляють дітям від народження строком на 4 роки, громадянам віком від 16 років – строком на 10 років.

На Тернопільщині з початку року майже вдвічі збільшилась кількість підрозділів міграційної служби, у яких громадяни можуть оформити і паспорт для виїзду за кордон. Відтак, сьогодні ці послуги можна отримати у кожному районному секторі міграційної служби, у Тернопільському міському відділі та Управлінні ДМС України в області. Для отримання послуги громадяни можуть звертатися у будь-який підрозділ міграційної служби, незалежно від місця реєстрації.

Як отримати місце в черзі

З лютого на Тернопільщині почала працювати система електронної черги для запису на оформлення ІД-картки та паспорта громадянина України для виїзду за кордон. До сервісу підключені обласне Управління ДМС, Тернопільський міський відділ, Кременецький, Чортківський, Тернопільський районні сектори міграційної служби.

– Електронна черга створена для того, щоб організувати людей, уникнути скупчень громадян у підрозділах міграційної служби, скорити термін їхнього перебування в установі, – наголошують у прес-службі. – Працівники Управління ДМС в області та територіальних підрозділів не мають доступу до системи електронної черги, таким чином виключено вплив на попередній запис.

Громадяни, які мають доступ до Інтернету, можуть записатися до електронної черги, не виходячи з дому, за посиланням http://dmsu.gov.ua/online, або скориставшись електронною послугою Тернопільської області https://ternopil.igov.org.ua/service/176/general. Ще один спосіб записатися в електронну чергу – скористатися терміналом, який знаходиться в підрозділах міграційної служби.

На словах все виглядає досить красиво і без проблем. Але насправді ситуація зовсім інша, і Тернопіль накриває біометрична лихоманка, оскільки кількість місць на виготовлення біометричних закордонних паспортів досить обмежена. І отримати місце в черзі зовсім не просто.

Ми спробували перевірити, на скільки ефективно працює розрекламована державою можливість зареєструватися на отримання закордонного паспорта онлайн. Після чотириденних регулярних спроб нас спіткала невдача – на квітень місць у черзі на отримання паспорта в міському відділі УДМСУ в області (вул. Коновальця,6) немає.

Начальник Тернопільського міського відділу Управління ДМСУ в області Людмила Лужняк розповідає, що складніше тим, хто хоче отримати закордонний паспорт у стислі терміни.

Як же тернополянам забронювати собі «золоте» місце?

– Контроль над електронною чергою, як і взагалі над системою видачі біометричних паспортів, здійснює ДМС України, – каже вона. – У вівторок нам відкривають чергу на три дні, як на закордонні паспорти, так і на паспорти громадянина України. З останніми проблем немає. А от із закордонними – складніше. Зазвичай у вівторок зранку під службою збирається величезна черга аж на вулицю, щоб отримати талон. Кількість місць також регулює система.

У середу та четвер, за словами керівника, місцевий відділ може отримувати ще невелику кількість місць. Тож ті особи, які хочуть терміново подати документи на отримання біометричного паспорта, повинні прийти та дізнатися всі деталі.

– У підрозділах міграційної служби також є термінал, електронна черга в якому сформована на місяць вперед. Тобто, якщо людина звернулася до нас, скажімо, 12 квітня, вона, у кращому випадку, отримає талон на 12 травня, – пояснює керівник. – На електронному ресурсі ДМСУ черга формується, як правило, на два тижні. Для осіб, які хочуть терміново виготовити паспорт, є ще можливість отримати місце в поточній черзі. У випадку, коли не з’являється людина, яка бронювала місце заздалегідь, програма одразу ж дозволяє прийняти на це місце іншу, яка на цей момент знаходиться в приміщенні ДМС. Тому все ж маленький шанс є. Але потрібно прийти у відділення, і якщо на моніторі в правому верхньому кутку є вільні місця, то можна отримали “щасливий” талон і в той же день здати документи.

Кожного дня спеціалісти міграційної служби приймають орієнтовно 60 осіб, які хочуть отримати біометричний паспорт.

У зв’язку з можливістю отримання Україною безвізу на даний час значного ажіотажу не спостерігається, зауважують у міському відділі міграційної служби. Та це лише початок. Адже традиційно склалася тенденція до коливання попиту на закордонні паспорти впродовж року: він зростає навесні у зв’язку з настанням періоду відпусток та на новорічно-різдвяні свята, коли з-за кордону приїжджають заробітчани.

За «щасливими» талонами тернополяни їдуть в райони

Тернопіль став п’ятим містом, де було запроваджено електронну чергу, яка й показала наскільки попит перевищує технічну можливість ДМС по прийому документів, зауважує координатор проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS), члени Ради Бізнесу Тернопілля Катерина Кондратюк.

– Ми підтримуємо проект IGov, який вже давно успішно співпрацював з МС щодо електронної черги. І саме динаміка бронювання місць через IGov показувала зростання попиту, – каже вона.

Одним із методів швидше отримати закордонний паспорт, яким доволі часто користуються тернополяни, – це звернутись в один з відділів ДМС у районах. Якщо ще минулого року люди з районів приїздили в Тернопіль виготовляти паспорти, то цього року їх забезпечили необхідним обладнанням і місцеві жителі можуть до них звертатись. Адже закордонні паспорти можна отримувати по всій Україні, незалежно від місця реєстрації.

Щоб уникнути колапсу з видачею біометричних паспортів, можна було б ці функції перекласти на місцевий Центр адмінпослуг, зауважує співрозмовниця. Наразі вже 18 ЦНАПів в Україні надають паспортні послуги.

Рада Бізнесу Тернопілля організовувала круглий стіл з цього питання, щоб обговорити всі за і проти.

– Ми надіємось, що влада таки вирішить це питання, адже саме видача закордонних паспортів приносить чималі надходження в бюджет і , якщо тернопляни їздитимуть в інші міста за паспортами, то втрачатимуть всі – і громадяни і бюджет міста, – наголошує Катерина. – Але для цього і люди не повинні мовчати – закордонний паспорт – не дешева послуга, 70% ціни якої йде в місцевий бюджет, тому маємо повне право ставити питання до депутатів і інших можновладців – чому тернополяни за свої кошти не отримують належного сервісу.

ДОВІДКА

Адміністративний збір за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм становить:

впродовж 20 днів – 537 грн 32 коп. (де 304грн 32 коп – вартість бланка, 253 грн – вартість послуги);

впродовж 7 днів – 810 грн 32 коп (де 304 грн 32 коп – вартість бланка, 506 грн – вартість послуги).

Для отримання біометричного паспорта потрібно подати такі документи:

– паспорт громадянина України (для осіб, що досягли 14-річного віку) чи свідоцтво про народження (у разі оформлення паспорта особі, що не досягла 14-річного віку);

– документи, що підтверджують сплату адміністративного збору або оригінал документа про звільнення від нього;

– у разі оформлення паспорта особі, що не досягла 12-го віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см та одну фотокартку розміром 10 х 15 см для внесення відцифрованого зображення особи шляхом сканування.

– документ про реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ідентифікаційний код) у разі його наявності.

За інф. міського відділу ДМСУ в області.

Джерело: “20 хвилин“

Патрульні влаштували погоню за п’яний водієм і закували його в кайданки. ВІДЕО

в Новини

Автомобіль ВАЗ, у якого не горів лівий габарит та підсвітка номерного знаку, патрульні помітили на проспекті Степана Бандери. Це трапилося 14 квітня, близько 1-ї години ночі.

Водій на вимогу патрульних не відреагував, лише натиснув на педаль газу й кинувся щосили втікати. Інспектори хутко взялися його наздоганяти. Після 10-хвилинного переслідування поліцейським вдалося зупинити втікача.

Охоронці порядку одразу застосували до 32-річного водія спецзасіб — кайданки. У керманича були помітні явні ознаки алкогольного сп’яніння. Освідування він погодився пройти у медичному закладі. Результат – 0, 50 проміле алкоголю в крові.

На правопорушника поліцейські склали 2 адміністративних протоколи: за ст.130 (Керування у стані сп’яніння) та ст.122-2 (Невиконання вимоги про зупинку) КУпАП, а також винесли постанову за ч.6 ст. 121 (Порушення ПДР) КУпАП.

Автомобіль ВАЗ евакуювали для зберігання на штрафмайданчик, повідомляють у патрульній поліції Тернополя.

На Тернопільщині в’язні масово порізали собі вени

в Новини

У середу, 12 квітня, одразу у двох судах Тернополя ув’язнення на знак протесту проти жорстокого ставлення порізали собі руки.

Більше десятка чоловіків опинилися на лікарняних ліжках і розповіли, чому так сталося і чому їм «швидку» викликали понад 3,5 години. По це пише сайт Тернополяни.

Один із ув’язнених, котрий перебуває у Чортківській колонії уже кілька років, розповів, що близько місяця тому у відповідь на перевірку представника уповноваженого з прав людини у Тернопільській області Володимира Шевченка – ІТТ визнали непридатними, тому утримувати обвинувачених почали підвалах самих судів. Окрім того, ці обов’язки передали від представників пенітенціарної служби – нацгвардійцям.

– Раніше поліція везла нас в КПЗ і звідти по установах, умови були нормальні, можна було попити чаю, покурити, – розповідає один з ув’язнених. – Після перевірок, які здійснював Шевченко – це КПЗ визнали непридатним і сказали, що ми будемо знаходитися в судах. В судах в підвалі сидимо у камерах два метри на метр, де немає ні вентиляції, взагалі нічого, дві лавки і лампочка. Вчора нас там сиділо 5-ро чи 6-ро. Я вже до суду звертався, до колегії, що ми багато годин не їли вже, щоб зробити перерву, але мене проігнорували.

Два тижні тому ув’язнені подали більше 140 заяв, по дві від кожного на ім’я начальника і на суд, що кожен хоче ознайомитися з матеріалами особової справи, але в межах слідчого ізолятора. Внаслідок цього піднявся шум, приїхало багато людей, військові прокурори, розпитували, що сталося, запевнили ув’язнених, що допоможуть, розказували на кого писати заяви. Володимир Шевченко ж не з’являвся, хоча до нього телефонували, казали про проблеми, але він приїхав тільки через кілька днів.

– З нас знущаються, застосовуючи фізичну силу, забирають особисті речі, вчора взагалі людину забрали з туалету, побили, забрали особисті речі, і привели уже босого. Пізніше йому далі навпіл розірвані сандалі. І таке триває близько місяця, – говорить чоловік.

13 квітня у міськрайонному і в апеляційному судах люди не витримали, не могли терпіти цей тиск і просто порізали собі руки. Міліція зафіксувала 4 випадки в одному і ще 8 в іншому суді. Цікаво, що на минулому тижні були подібні випадки, проте публічного розголосу вони не набули. Очевидно, їх намагалися приховати.

Після того, що сталося, у Чорткові зібрали селекторну нараду, де були представники пенітенціарної системи, військові прокурори, управління міліції, Національної гвардії і судової адміністрації, представники омбудсмена. Проте ні до чого вони не домовилися.

– Ми будемо відстоювати свої права, це наша громадська позиція. Після цього факту щось має змінитися, вони все зафіксували. Кожен із постраждалих вчора написав листи до Президента і в Генеральну прокуратуру, у Військову прокуратуру. Ми чекаємо реакції, – наголосив ув’язнений.

Перейти Вверх